Справа № 22а/1290/1270/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого – Іванової І.П.,
суддів – Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Луганську як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, згідно з Законом України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Старобільському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача УПФ в Старобільському районі Луганської області, в якому послався на те, що він є пенсіонером, отримує пенсію, яку виплачує відповідач, має статус дитини війни, а тому згідно зі ст.. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач порушує його право на отримання підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі, виплачує таке підвищення у розмірі, встановленому іншими нормативно-правовими актами, його письмове звернення про таке підвищення пенсії залишено без задоволення. Тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009р. відповідно до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” у сумі 1240,20 гривень.
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 06 травня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити перерахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 1240,20 грн.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає, що воно не відповідає вимогам закону, посилається, що їх дії в частині виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірах, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки здійснені у межах їх повноважень та відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює це питання, просить рішення скасувати, та відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Згідно Закону України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, було передбачено, що після закриття провадження по справі в порядку цивільного судочинства по даній категорії справ, апеляційний суд самостійно вирішує питання про відкриття провадження по справі у порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши справу у письмовому провадженні, судова колегія приходить до наступного:
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що відповідачем УПФ в Старобільському районі Луганської області призначена та виплачується позивачу пенсія за віком.
Позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, оскільки народилася у 1944 році, у зв’язку з чим має право на підвищення пенсії згідно вказаному закону, як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем, на якому лежить обов’язок призначати та виплачувати пенсії, їй таке підвищення до пенсії, як дитині війни, у зазначеному розмірі не виплачує за 2009 рік.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12. 2009р. Однак суд не повинен був вказувати суму стягнення. В цій частині постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами колегія суддів вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Таким чином, у ОСОБА_2 є право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", за 2009р.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що такий перерахунок повинен зробити позивачу відповідач.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії..
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України.
Посилання апелянта - відповідача на те, що не підвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету на дані цілі не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії, а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно – правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування ( перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Зобов'язавши відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у сумі 1240,20грн., суд фактично сам зробив цей перерахунок і фактично стягнув цю суму з відповідача, що не відповідає вимогам ст.ст. 21, 105, 162 КАС України.
За таких обставин постанову суду в цій частині слід змінити, виключивши з її тексту посилання на суму 1240,20грн. В іншій частині постанову суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись Законом України №2748 від 2 грудня 2010р. “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 195,ст.197, п.3ч.1ст.198,ст.201 КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області колегія судів, -
ПОСТАНОВИЛ А:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Старобільському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 травня червня 2010 року змінити, виключивши з тексту якої посилання на суму 1240,20грн.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: