РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2011 р.                                                           Справа № 2/467-10  

Колегія  суддів  у складі:  головуючий  суддя   Бригінець Л.М.,   суддя Маціщук А.В. ,  суддя Петухов М.Г.

при секретарі Водоп"ян О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача -  Гаврилюк С.В. дов. № 2410/350 від 19.07.2010р.

від третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (вх. № 225/11  ) на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.10 р. у справі № 2/467-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"

до Публічного акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛБАНК"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог напредмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2.

про визнання недійсним договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (докази повідомлення залучені до матеріалів справи)

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛБАНК" і просило визнати недійсним договір поруки №  № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р. у зв"язку з неукладенням кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що кредитний договір від 04.01.2008р. є неукладеним, так як сторони не досягли згоди стосовно істотних умов, зокрема - щодо порядку розрахунків, та не досягнуто згоди стосовно зміни розміру щомісячних платежів тому, на підставі ст.ст. 92, 203, 215, 546, 553, Цивільного кодексу України, ст.ст. 189, 193, 207 Господарського кодексу України, ст. 1,12, 22, 23, 28, 32, 54 Господарського процесуального кодексу України, договір поруки має бути визнаний недійсним у зв"язку із неукладенням кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2010р. (суддя Дячук Т.В.) у справі № 2/467-10 відмовлено в клопотанні про залучення до участі у справі на стороні відповідача третьою особою ТзОВ "Актив" м. Москва, Російська Федерація та відмовлено в позові ТзОВ "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький  (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Копилова О.М.) до Публічного акціонерного товариства"УНІВЕРСАЛБАНК" м. Київ про визнання недійсним договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р.

Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", яке на даний час іменується -  Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (кредитор), в особі виконуючого обов"зки керуючого Хмельницьким відділенням № 1 Київської філії №2 "Універсал Банк" Закоулової Л.С. , що діяла на підставі довіреності від 26.09.2007р., виданої в порядку передоручення, нотаріально посвідченої та зареєстрованої у реєстрі за № 8067, та громадянкою України ОСОБА_2 (позичальник), укладено кредитний договір № 040-2008-004 від 04.01.2008р.

В процесі розгляду  справи господарським судом розглянуто:

- клопотання ТОВ "Актив" м. Москва Російської Федерації про залучення його до участі у справі третьою особою на стороні відповідача "ПАТ "Універсал Банк" , без самостійних вимог на предмет спору,

- зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Сінай" м. Хмельницький вих.№ 562-10/юв від 07.10.2010р. про визнання договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р.дійсним, а також клопотання третьої особи ОСОБА_2 про призначення перекладача з української мови на польську.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань,   04.01.2008р. між  ВАТ „Універсал Банк” (кредитор), в особі виконуючого обов’язки керуючого Хмельницьким відділенням №1 Київської філії №2 „Універсал Банк”  Закоулової Л.С., що діяла  на підставі довіреності від 26.09.2007р., виданої в порядку передоручення нотаріально посвідченої та зареєстрованої у реєстрі за №8067, та громадянкою України ОСОБА_2 (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” (поручитель), в особі директора Немерюка А.І., укладено  договір поруки № 040-2008-004-Р/1, згідно якого  поручитель зобов’язується  перед кредитором в повному обсязі солідарно  відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних  санкцій, інших платежів у розмірі та у випадках передбачених  кредитним договором №040-2008-004 від 04.01.2008р. (п.1.1 договору поруки).

За умовами кредитного договору (п.1.1, підп.1.1.1) кредитор зобов’язується  надати позичальнику  грошові кошти в сумі  78200 доларів США (кредит), а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також  сплатити проценти за користування  кредитом, до  введення предмету іпотеки в експлуатацію, в розмірі 12,95% річних та  12,45% річних після отримання правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та надання їх кредитору, в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної  ставки може змінюватись згідно умов цього договору. Зазначено, що сума кредиту  дорівнює еквіваленту  394910грн. за курсом  НБУ на день укладення цього договору. Сторони погодили, що за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 38,85% річних, до введення предмету іпотеки в експлуатацію, та 37,35% річних, після отримання правовстановлюючих документів на предмет іпотеки і надання їх кредитору. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни щомісячних платежів застосовується  до всієї простроченої суми основного боргу позичальника і нарахування та облік таких  процентів кредитор здійснює відповідно до умов цього договору, додатків до нього на вимог чинного законодавства України. Зазначено, що під терміном „прострочена сума основного боргу” сторони розуміють  суму кредиту, що надана позичальнику за договором та станом на певну дату не повернена останнім до кредитора у терміни її погашення згідно умов договору.                        Відповідно п.1.2 кредитного договору, строк кредитування за цим договором становить період : з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 01 січня 2038 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту).

Згідно п.1.3 договору,  цільове призначення кредиту - на придбання  майна, а саме, майнові права на незавершені будівництвом квартири, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50,14кв.м., та квартира АДРЕСА_2, загальною площею 53,11кв.м.

Згідно п.п.1.4, 1.5 кредитного договору, кредит надається на умовах  забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредитних коштів. Погашення платежів за кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту.   

Кредитним договором визначено порядок і умови видачі та погашення кредиту, зобов’язання сторін, їх відповідальність та інші умови, що є необхідними для такого виду договорів,  зі сторони банку кредитний договір   підписаний уповноваженою особою та скріплений  печаткою банку, а зі сторони  позичальника підписаний фізичною особою  ОСОБА_2, з зазначенням її паспортних даних та ідентифікаційного номера.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань,   04.01.2008р. між  ВАТ „Універсал Банк” (кредитор), в особі виконуючого обов’язки керуючого Хмельницьким відділенням №1 Київської філії №2 „Універсал Банк”  Закоулової Л.С., що діяла  на підставі довіреності від 26.09.2007р., виданої в порядку передоручення нотаріально посвідченої та зареєстрованої у реєстрі за №8067, ОСОБА_2 (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” (поручитель), в особі директора Немерюка А.І., укладено  договір поруки № 040-2008-004-Р/1, згідно якого  поручитель зобов’язується  перед кредитором в повному обсязі солідарно  відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних  санкцій, інших платежів у розмірі та у випадках передбачених  кредитним договором №040-2008-004 від 04.01.2008р. (п.1.1 договору поруки).

В п.1.2 договору поруки зазначено, що  поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, ніяких заперечень, а також непорозумінь  щодо його положень не має.

Відповідно п.п.1.3 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання п.п.2.1.1 договору, поручитель кредитору здійснювати договірне с писання з рахунків поручителя сум, що  підлягають сплаті  за кредитним договором, меморіальними ордерами на підставі  наданого поручителем розпорядження на списання коштів, а також  поручитель надає згоду кредитору на списання з рахунків поручителя суми несплаченого боргу на підставі виданого кредитором наказу.

Договором поруки визначено права і обов’язки сторін,  їх відповідальність, врегулювання можливих спорів, заключні положення. Договір підписаний і скріплений печатками кредитора і поручителя (юридичних осіб) та підписаний позичальником  фізичною особою  ОСОБА_2, з зазначенням її паспортних даних та ідентифікаційного номера.

Суд не погодився з доводами позивача про визнання недійсним договору поруки № 040-2008-004-Р/1 від 04.01.2008р. в зв"язку з неукладенням кредитного договору № 040-2008-004 від 04.01.2008р. та правомірно  зазначив наступне:

Згідно із ст. 626  Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов’язків  (ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору  поруки, позивач має довести  наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод  недійсними і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

      У відповідності до ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

      Господарський договір вважається укладеним, якщо  між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо  сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути  досягнуто згоди.        

Згідно ч.2 ст.345 Господарського кодексу України  кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і  погашення, види забезпечення  зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність  сторін щодо видачі та погашення кредиту

Частиною  першою ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі (ст.ст.1047, 1055 Цивільного кодексу України) та є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надання банком  позичальнику кредиту  в сумі 78200 доларів США по  кредитному договору №040-2008-004 від 04.01.2008р. не заперечувався позивачем в  тексті позовної заяви.

Кредитний договір  є укладеним оскільки містить усі істотні умови: мета,  сума, строк кредиту, умови і порядок надання кредиту, його повернення та сплати процентів,  забезпечення зобов’язань позичальника, (зокрема порукою), права та обов’язки сторін,  відповідальність сторін, а також інші умови, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види  забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Договір поруки №040-2008-004-Р/1  від 04.01.2008р., що  укладений сторонами на забезпечення основного договору –кредитного договору  №040-2008-004  від 04.01.2008р., також  містить усі істотні умови та відповідає чинному  законодавству України, а  тому  відсутні  підстави для визнання його недійсним.

Господарський суд правомірно зазначив, що підстав для задоволення клопотання  ТОВ „Актив” м.Москва Російської Федерації для залучення його до участі у справі на стороні відповідача  третьою особою  в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України немає, оскільки  укладений між   ТОВ „Актив”  і  ТОВ „Хмельницькбудінвест”  договір поруки  від 02.08.2010р.  є окремим договором. За змістом зазначеного договору,  він не пов’язаний з оспорюваним договором поруки  №040-2008-004-Р/1  від 04.01.2008р.

      Так, вирішуючи спір про визнання договору недійсним місцевий господарський суд встановив наявність тих обставин, з якими закон пов"язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій строни, тощо.

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215,216 ЦК України.

   Відповідно до частин 1,3, ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержавння в момент вчинення правочину строною (сторонами) ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, має вчинятися у формі, встановленій законом, інше.

       Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.  

     Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

      Частиною 1 ст. 553, ч. 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

   Отже, судом вірно зазначено, що договір поруки укладається саме між кредитором і поручителем, оскільки безпосередньо цим договором регулюються їх права та обов'язки у разі невиконання боржником свого зобов'язання перед кредитором.

       Як встановлено судом, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що при укладанні договору поруки, волевиявлення позивача не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що положення Статуту позивача не обмежують органи управління товариства укладати договори поруки.

Твердження апелянта про неукладення кредитного договору - основного зобов"язання, є необгрунтованим і таким, що спростовується матеріалами справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 91, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2010р. у справі № 2/467-10 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу ТзОВ "Хмельницькбудінвест" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                       Бригінець Л.М.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.