Судове рішення #13772091

                                     

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.                                                                Справа № 7/202-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М. ,
 
суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" на  ухвалу  господарського суду Вінницької області від 27.12.10 р.

у справі № 7/202-10 (суддя   Банасько О.О. )

позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля"

відповідач  Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про повернення майна на суму 61 412 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача -  не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2010 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до приватного підприємця ОСОБА_3 про повернення майна на суму 61412,00 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від  27 грудня 2010 р. провадження у справі № 7/202-10 зупинено до закінчення розгляду справи №2-а-295 за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, треті особи: ТОВ "Поділля" та Спілка громадян-співвласників майна  "Надбужанське"   про  визнання  недійсним  рішення  від 15.04.2010 року № 28 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 27 грудня 2010 р. у справі №7/202-10.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 січня 2011 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження апеляційною інстанцією. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07 лютого 2011 р.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином  повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, скарга підлягає розгляду по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.10 р. у справі №7/202-10 - залишити без змін.

При цьому, колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ч.1ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В свою чергу, ч.2 ст.79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1)  призначення господарським судом судової експертизи;

2)  надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів (п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК).

Частина 1 статті 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, підставою позовних вимог у справі № 7/202-10 є те, що об'єкт нерухомого майна, який знаходиться в користуванні та володінні приватного підприємця ОСОБА_3 належить на праві власності ТОВ "Поділля", оформлення якого з видачею  свідоцтва  про  права  власності  відбулось  на  підставі  рішення  виконкому Голодьківської сільської ради від 15.04.2010 року № 28.

Поряд з цим, предметом спору у справі № 2-а-295 є визнання недійсним зазначеного вище рішення виконкому Голодьківської сільської ради від 15.04.2010 року № 28, згідно якого за позивачем було оформлено право власності з поміж іншого і на об'єкт нерухомого майна,  стосовно користування і володіння яким розглядається спір у справі №7/202-10.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позовні вимоги у справі № 7/202-10 грунтуються на твердженні позивача про те, що він є власником майна, яке в свою чергу оформлено ним на підставі рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 15.04.2010 року № 28.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що справи  № 7/202-10 та № 2-а-295 пов'язані між собою.

Крім того, неможливість розгляду справи № 7/202-10 до закінчення розгляду справи № 2-а-295 пояснюється тим, що оспорюване в адміністративному порядку у справі № 2-а-295 рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 15.04.2010 року № 28 є доказом правомірності набуття ТОВ "Поділля" права власності і як наслідок обгрунтованості його позовних вимог заявлених відповідно до ст.387 ЦК України "Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння". А тому, саме при розгляді адміністративної справи буде встановлений факт щодо наявності права власності у ТОВ "Поділля" на спірне майно, який має преюдиціальне значення для вирішення спору у справі № 7/202-10.

Апеляційна інстанція не може не погодитись з висновком місцевого суду, що неможливість розгляду справи № 7/202-10 до закінчення розгляду справи № 2-а-295 пояснюється також необхідністю дотримання черговості розгляду вимог. Рішення,  яке буде прийняте у справі № 2-а-295 безпосередньо впливає на результати розгляду справи № 7/202-10, оскільки задоволення позову в адміністративній справі № 2-а-295 призводить до встановлення факту відсутності права власності у ТОВ "Поділля" на спірне майно і, як наслідок, призводить до зникнення підстави позову у справі №7/202-10.

Твердження скаржника про те, що 29 грудня 2010 р. до господарського суду Вінницької області, ним було подано клопотання про поновлення провадження у справі за позовом ТОВ "Поділля" до ПП ОСОБА_3 є безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається з клопотання та долучених до нього документів (т.4, а.с.78-82), доказів щодо закінчення розгляду та набрання  рішенням у справі №2-а-295 законної сили останнє не містить. При цьому, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Крім того, скаржником не оспорюється той факт, що справа №2-а-295 перебуває в провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.

В свою чергу, відсутність чинної ухвали про забезпечення позову, відповідно до якої зупинено дію рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради від 15.04.2010 року №28 у справі №2-а-297, про яку в свою чергу зазначено в оскаржуваній ухвалі не впливає в цілому на її законність та обгрунтованість.

Інші посилання скаржника не заслуговують на увагу апеляційної інстанції, оскільки стосуються предмету спору і взаємовідносин сторін по справі, оцінку яких, в свою чергу, надасть місцевий господарський суд в результаті вирішення спору по суті, та прийняття рішення по справі.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. З огляду на це, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі №7/202-10 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2010р. є законною, такою, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства. Отже, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.  

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105,106  ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2010 року у справі №7/202-10 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку. 

3. Справу  №7/202-10  повернути до господарського суду Вінницької області для подальшого її розгляду.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  


Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація