КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-156-1/09 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк С.В.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Борисюк Л.П.,
Суддів: Грибан І.О.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до прокуратури м. Києва про визнання протиправними дії та бездіяльність, скасування рішення, та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач –ОСОБА_3 звернувся з позовом до прокуратури м. Києва (далі –відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилася в ухиленні від прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України по заяві про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05, визнання протиправними дії відповідача, які виразилися в незаконному, тобто не передбаченому чинним КПК України, долученні до кримінальної справи № 49-1552, не вирішеної відповідно до ст. 97 КПК України, заяви про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05, скасування рішення відповідача про долучення до кримінальної справи № 49-1552, не вирішеної відповідно до ст. 97 КПК України, заяви про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05, зобов’язання відповідача прийняти рішення у порядку ст. 97 КПК України по заяві про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05 за фактом розголошення даних досудового слідства, у встановлений законом строк.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2009 року позов –задоволено, визнано протиправною бездіяльність прокуратури м. Києва, яка виразилася в ухиленні від прийнятгя рішення відповідно до ст. 97 КПК України по заяві ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 за № 118-3/785-05.
Визнано протиправними дії прокуратури м. Києва, які виразилися в не передбаченому чинним КПК України, долучені до кримінальної справи № 49-1552 невирішеної відповідно до ст. 97 КПК України заяви ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 за № 118-5-05.
Скасовано рішення прокуратури м. Києва про долучення до кримінальної справи № 49-1552 невирішеної відповідно до ст. 97 КПК України заяви ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 за № 118-3/785-05.
Зобов’язано прокуратуру м. Києва прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України по заяві ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 за № 118-3/785-05 за фактом розголошення даних досудового слідства, у встановлений законом строк.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати в частині з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 21.06.2005 року позивач звернувся до Генерального прокурора України із заявою про злочин за вих. № 118-3/785-05 з проханням порушити кримінальну справу за фактом вчинення невідомими особами злочину, передбаченого ст. 387 ч. 2 КК України, у зв’язку з розголошенням даних досудового слідства, відео матеріалів-додатку до «Протоколу огляду місця події»серія КМ № 002716 від 23 (24) січня 2001 року в авторській програмі журналіста ОСОБА_4 17.05.2005 року на телевізійному каналі «Інтер».
Заступник Генерального прокурора України – прокурор м. Києва Присяжнюк В.С. листом від 13.07.2005 ролку за вих. № 06/1-58-05 повідомив позивача, що слідчим відділом прокуратури м. Києва проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 49-1552, порушеній 11.05.2005 року ГП України за фактом перевищення службових повноважень службовими особами УПМД ПА в м. Києві за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, та за фактом викрадення невстановленими особами грошових коштів з приміщення концерну «Титан»за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України.
Також у листі від 13.07.2005 року № 06/1-58-05 зазначено, що з урахуванням того, що по вказаній кримінальній справі розслідуються одні і ті ж обставини, на які у своїй заяві від 21.06.2005 року посилається позивач, та з урахуванням великого обсягу роботи по перевірці заяви, її долучено до кримінальної справи № 49-1552 для перевірки викладених в ній доводів та прийняття законного рішення у відповідності із вимогами ст. 97 КПК України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що заяву ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 року було долучено до кримінальної справи № 49-1552 для перевірки викладених в ній доводів та прийняття законного рішення у відповідності із вимогами ст. 97 КПК України, проте відповідачем за наслідками звернення позивача із заявою про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05 рішення в порядку, передбаченим ст. 97 КПК України, не приймалось, тому суд першої інстанції прийшов до кінцевого висновку щодо необхідності задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись в частині задоволених позовних вимог щодо скасування рішення відповідача про долучення до кримінальної справи № 49-1552 невирішеної відповідно до ст. 97 КПК України заяви позивача про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05 з огляду на слідуюче.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням ст. 97 КПК України закріплено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши вказані вимоги матеріального і процесуального права, дослідивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо можливості скасувати рішення відповідача про долучення до кримінальної справи № 49-1552 невирішеної відповідно до ст. 97 КПК України заяви позивача про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05.
Вимогами статті 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи в частині скасування рішення прокуратури м. Києва про долучення до кримінальної справи № 49-1552 заяви позивача від 21.06.2005 року, тому оскаржувану постанову в цій частині не можна визнати законною і обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині, яким в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва –задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2009 року –скасувати в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення прокуратури м. Києва про долучення до кримінальної справи № 49-1552 невирішеної відповідно до ст. 97 КПК України заяви ОСОБА_3 про злочин від 21.06.2005 року за № 118-3/785-05.
Постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цієї частини позовних вимог –відмовити.
В решті постанову –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: _____________ Л.П. Борисюк
Судді: _____________ І.О. Грибан
_____________ В.Ю. Ключкович