РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2011 р. Справа № 8/1333-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.09.10 р.
у справі № 8/1333-10 (суддя Смаровоз М.В. )
позивач Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК"
відповідач Приватне підприємство "ПОДІЛЬСЬКА АГРОМАРКА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємець ОСОБА_3
про визнання права продажу предмета іпотеки, надання права здійснювати повноваження
за участю представників сторін:
позивача - Нелюбов О.Р. (довіреність № 190310 від 19.03.2010 р.);
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився.
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.09.2010 р. у справі № 15/1333-10 Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" відмовлено в задоволенні позову до Приватного підприємства "Подільська Агромарка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємець ОСОБА_3 про визнання права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № 267/1, що посвідчений приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 320, а саме: цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Старосинявський район, АДРЕСА_1, що складається з нерухомого та рухомого майна, перерахованого в додатку № 1 до договору іпотеки, загальною площею нерухомого майна 1695,5 кв.м, з метою задоволення вимог у розмірі 525917,9 грн., з яких: 397432,9 грн. - заборгованість за відсотками по кредитному договору, 128485 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту, за ціною, не нижче встановленої суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу майна та надання публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" права здійснювати всі повноваження, необхідні для проведення продажу вищевказаного предмету іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження з боку приватного підприємства "Подільська Агромарка", а саме права зняття заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зняття обтяження у Державному реєстрі іпотек, отримання у приватного нотаріуса Старосинявського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_5 дублікату правовстановчого документу - свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів ВКА № 800958 від 25.12.2007р.; отримання в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації дублікату витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, дублікату технічного паспорту, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно; з отриманням від Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" витягу з державного реєстру земель про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, з отриманням від відділу Держкомзему у Старосинявському районі Хмельницької області довідки про кадастровий номер та розмір земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, АДРЕСА_1, на якій розташовано предмет іпотеки; а також отримання у відповідних органах та організаціях довідки про відсутність заборгованості, інших документів, необхідних для здійснення продажу вищезазначеного предмету іпотеки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач - Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.
Апелянт вважає, що дане рішення прийняте місцевим господарським судом з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Так, господарським судом не було дано об'єктивної оцінки предмету спору та його зв'язку з позовними вимогами. На думку скаржника, з суті позову вбачається, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Банку права продати будь-якій особі - покупцеві предмета іпотеки за іпотечним договором № 267/1, посвідченого приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 320.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Представники віповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, відзиву і посьмових пояснень на апеляційну скаргу не надали, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 лютого 2008 року між позивачем (кредитором) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 267 (далі - кредитний договір, а.с. 8-11), відповідно до вимог якого позивач зобов'язувався надати третій особі в користування кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п.1.1 договору).
На підставі Додаткової угоди №1 від 13.05.2008 р. до кредитного договору (а.с. 12) розмір винагороди позивача за користування третьою особою кредитом збільшився до 24 відсотків річних, а на підставі Додаткової угоди № 2 від 22.10. 2008 р. до кредитного договору (а.с. 13) розмір винагороди позивача за користування третьою особою кредитом збільшився до 32 відсотків річних.
На виконання умов кредитного договору позивач надав третій особі кредит у загальному розмірі 850000 грн., що встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.08.2009 р. у справі № 14/1142 (а.с. 24-26).
В свою чергу, 08 лютого 2008 року в забезпечення своєчасного виконання умов кредитного договору між позивачем (іпотекодержателем) та приватним підприємством "Подільська Агромарка" (іпотекодавцем, майновим поручителем) було укладено договір іпотеки № 267/1, посвідчений приватним нотаріусом Старосинявського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 320 (далі- договір іпотеки, а.с. 28-31).
Відповідно до п 1.3. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Старосинявський район, с. Адампіль, Старокостянтинівське шосе, буд. 3, який складається у цілому з рухомого та нерухомого майна, перерахованого у додатку №1 до договору, загальною площею нерухомого майна 1695,4 кв. м, який належить іпотекодавцю на праві власності.
Згідно з п. 3.1.4. договору іпотеки у випадку невиконання зобов’язань іпотекодавцем за цим договором або боржником за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Пунктом 5.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки:
- на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса;
- у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки у свою власність.
Згідно з п.5.2. договору іпотеки право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває, зокрема, у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані.
Крім того, 08 лютого 2008 року між позивачем (іпотекодержателем) та приватним підприємством "Подільська Агромарка" (іпотекодавцем, майновим поручителем) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя № 267/1 (а.с. 38), відповідно до якого цей договір забезпечує задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №267 від 08.02.2008 р., який укладено між іпотекодержавтелем та ОСОБА_3 (боржником), стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок, штрафів у повному обсязі (п. 1.1 договору).
Пізніше, 23.12.2008 року між позивачем (кредитором) та відповідачем (поручителем) укладено договір поруки № 267/1 (а.с. 52).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем (а.с. 27), станом на 01.06.2010 р. заборгованість по відсотках за користування кредитом складає 397432,9 грн., сума пені за непогашення суми кредиту становить 93243,84 грн., а сума пені за порушення строків сплати процентів складає 35241,1 грн.
26 березня 2009 року АКБ "ІМЕКСБАНК" на адресу приватного підприємства "Подільська Агромарка" було направлено претензію з вимогою про погашення суми боргу (а.с. 26).
Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ч.1 ст.574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
У вiдповiдностi до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Частиною 1, 2 ст.3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною 1 ст.38 Закону України "Про іпотеку" визначено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, в силу п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є, зокрема, визнання права. При цьому судом зауважується, що визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку.
Як встановлено судом першої інстанції, однією з позовних вимог, задовольнити яку просить позивач, є вимога про визнання за ПАТ "ІМЕКСБАНК" права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за договором іпотеки.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що між сторонами у справі існує невизначеність щодо наявності чи відсутності у позивача права продажу предмета іпотеки. Більше того, означене право є чітко визначеним. Зокрема, місцевим господарським судом вірно встановлено, що згідно з п. 3.1.4. договору іпотеки у випадку невиконання зобов’язань іпотекодавцем за цим договором або боржником за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору. Також, згідно з п.5.5 договору іпотеки у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець (майновий поручитель) передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Відповідно до п. 5.5.2 договору іпотеки, у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України "Про іпотеку”. При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін не менше його заставної вартості, визначеної у п. 1.6 цього договору з урахуванням зносу або шляхом експертної оцінки. Зміст пункту 1.4 договору про задоволення вимог іпотекодержателя аналогічний змісту п.5.5 договору іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, внаслідок підписання представником приватного підприємства "Подільська Агромарка" 08.02.2008 року договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідачем в письмовій формі беззаперечно визнано право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України „Про іпотеку”.
Визначеність такого права підтверджується і змістом положень ст.572 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.3 Закону України "Про іпотеку".
Тому, в даному випадку позивач вправі реалізувати своє право у встановленому порядку. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що позивачем вживались будь-які заходи по реалізації права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № 267/1 з метою задоволення вимог у розмірі 525917,9 грн., з яких 397432,9 грн. -заборгованість за відсотками по кредитному договору, 128485 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту.
За таких обставин справи, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про визнання права продажу предмета іпотеки.
Частиною 1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Виходячи зі змісту цієї норми, вищевказані положення зазначаються судом лише у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки (позовної вимоги майнового характеру). З огляду на те, що позовна вимога про визнання права продажу предмета іпотеки, з якою звернувся позивач, за своєю правовою природою носить немайновий характер, а також беручи до уваги безпідставність звернення позивача з позовом про визнання права продажу предмета іпотеки, зважаючи при цьому на зміст ст.16 Цивільного кодексу України, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в частині надання ПАТ "ІМЕКСБАНК" права здійснювати всі повноваження, необхідні для проведення продажу предмету іпотеки, також є необгрунтованими.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у позові слід відмовити з огляду на його безпідставність та необгрунтованість.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.09.2010 року у справі №8/1333-10 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.