ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року Справа № 2а/0370/507/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2000, 83 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Луцький міський центр зайнятості (далі-Луцький МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2000, 83 грн.,
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2010 року спеціалістом Луцького МЦЗ виявлено, що ОСОБА_1 з 04.08.2009 року та по даний час зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 31.08.2010 року, під час реєстрації в центрі зайнятості 03.03.2010 року, як особа, що шукає роботу в порушення вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» приховав факт державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Надання недостовірних відомостей призвело до невірного призначення допомоги по безробіттю. Тобто, ОСОБА_1 з дати реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності втратив право на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 2000,83 грн. отримана ним незаконно. Просить суд стягнути з відповідача 2000,83 грн., безпідставно виплачених в якості допомоги по безробіттю.
В судове засідання представник позивача не з’явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги не заперечує.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, дану справу судом розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі – Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов’язковому порядку фінансує витрати пов’язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Статтею 11 Закону України № 803 – ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до пункту ''є'' частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 803–ХІІ (далі - Закон України № 803–ХІІ) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Судом встановлено, що 03.03.2010 року відповідачем за участю спеціаліста Луцького МЦЗ заповнено персональну картку №035001510030300001, особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_1 у розділі №6 картки не поставив відмітку про те, що він зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
10.03.2010 року ОСОБА_1 подав заяву до Луцького МЦЗ щодо надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що на той час він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви, відповідачу призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.
Спеціалістом Луцького МЦЗ 08.09.2010 року виявлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 04.08.2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.08.2010 року.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме з розрахунку повернення допомоги по безробіттю, відповідачу за період з 10.03.2010 року по 07.09.2010 року сума допомоги по безробіттю становила 2335, 83 грн. ОСОБА_1 в добровільному порядку частково сплатив кошти в сумі 335, 00 грн. Отже, сума до повернення складає 2000, 83 грн.
Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №232/16248 (далі-Порядок) директором Луцького міського центру зайнятості було прийняте рішення про повернення коштів відповідачем.
Згідно частини 2, 3 статті 36 Закон України № 1533-ІІІ, пунктів 6, 8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної до категорії зайнятих така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Частиною 4 п.7 Порядку передбачено, що у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку.
Отже, ОСОБА_1 будучи зареєстрованим, як суб’єкт підприємницької діяльності не мав права на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, незаконно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2000,83 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь Луцького міського центру зайнятості.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34, 35, 38, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 83 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський