РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р.                                                                Справа № 12/488-10       

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Гудак А.В. ,
 суддів                                                                             Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.     

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  у приміщенні Рівненського апеляційного  господарського суду   апеляційну скаргу позивача   Державне підприємство "Дирекція пересувних циркових колективів України"   на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 12.10.10 р.

у справі № 12\488-10     

позивач  Державне підприємство "Дирекція пересувних циркових колективів України"

відповідач  Хмельницький обласний музично-драматичний Театр імені Михайла Петровича Старицького

про стягнення  8 500 грн. 00 коп. заборгованості,263 грн.50 коп. інфляційних ,73грн.36 коп-3% річних

за участю представників сторін:

позивача - Корнюша В.В.( довіреність в справі )

відповідача -  не з'явився

 Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2010 року у справі № 12/488-10 ( суддя Шпак В.О.)  відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства „Дирекція пересувних циркових колективів України” (м.Київ) до Хмельницького обласного музично-драматичного Театру імені Михайла Петровича Старицького (м. Хмельницький) про стягнення 8500 гривень заборгованості, 263,5 гривень інфляційних, 73,36 гривень 3% річних .

          Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державним підприємством „Дирекція пересувних циркових колективів України” подано апеляційну скаргу. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з»ясуванням всіх обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано доказів виконання з його боку умов договору № 715 від 27 листопада 2009 року, так як на звороті договору відсутня касова картка за підписом обох договірних осіб, хоча це було передбачено пунктом 9 цього договору. На думку апелянта, надані позивачем докази : акт від 28.12.2009 року, пояснення працівників позивача, а також пояснення начальника Хмельницького обласного управління культури і туризму ОСОБА_1, що були безпідставно не прийняті до уваги судом, свідчать про виконання позивачем об»ємів робіт у повному обсязі, погоджених між позивачем та відповідачем   договором № 715 від 27 листопада 2009 року.  Судом при ухваленні рішення залишено поза увагою : пояснення у судовому засіданні  представника відповідача  про наявність даного боргу ; надану позивачем виписку з його особового рахунку за 01.07.2010 року, яка вказує, що відповідач частково, у розмірі 2000 гривень, перерахував заборгованість за даним договором; невиконання позивачем вимог ухвали від 11.05.2010 року у даній справі про зобов»язання надати зведені звіти про продаж квитків на визначені судом дати. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про стягнення із відповідача 8500 гривень боргу. 236,5 гривень інфляційних втрат, 73,36 гривень -3% річних, витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Указом Президента України "Питання мережі господарських судів України" №811/2010 від 12.08.2010р., ліквідовано Житомирський апеляційний господарський суд та утворено Рівненський апеляційний господарський суд.

Державною судовою адміністрацією України в газеті "Урадовий кур'єр" №229 від 07.12.2010р. повідомлено про початок діяльності Рівненського апеляційного господарського суду.

В зв'язку з даними обставинами, супровідним листом №9378/10  Житомирського апеляційного господарського суду у даній справі від 24.12.2010р., передати справу № 12/488-10 та апеляційну скаргу державного підприємства „Дирекція пересувних циркових колективів України”  до Рівненського апеляційного господарського суду .

          Хмельницьким обласним музично-драматичного театром імені Михайла Петровича Старицького надіслано відзив на апеляційну скаргу, яким вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що у зв»язку з тим, що роботи (вистави) за договором не проводилися то і касова картка та акт виконаних робіт не підписувалися. Наданий позивачем акт виконаних робіт, циркових послуг від 28.12.2009 року, являється неналежним доказом, так як даний акт не скріплений підписом уповноваженої особи відповідача та не завірений його печаткою. Встановленим обставинам та наявним у справі доказам судом першої інстанції, при ухваленні рішення, дано оцінку у повній відповідності із існуючими нормами матеріального та процесуального права. В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідачем долучено : повідомлення № 64 та № 67 від 15.02.2011 року та від 16.02.2011 року про те, що відповідно до статуту всі юридичного значення документи підписуються виключно директором театру та що станом до жовтня 2010 року накази та довіреності про права підпису на договорах, актах виконаних робіт працівникам театру не надавалися; посадову інструкцію заступника директора по організації глядача; копію статуту відповідача.

          Просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2010 року у справі № 12/488-10  без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

          В ході апеляційного перегляду справи представник державного підприємства „Дирекція пересувних циркових колективів України” апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені та просить її задоволити.

          Представник Хмельницького обласного музично-драматичного Театру імені Михайла Петровича Старицького у судове засідання апеляційного господарського суду не з»явився та не повідомив про причини своєї відсутності.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції,   а також з огляду на те, що  копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року про відкладення розгляду справи на 22 лютого 2011року надіслано на адреси  учасників судового процесу  рекомендованою кореспонденцією та отримані ними (про що свідчать повідомлення поштового зв»язку про вручення поштового відправління), тобто учасники судового процесу  належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути  апеляційну  скаргу по суті за відсутності представника Хмельницького обласного музично-драматичного Театру імені Михайла Петровича Старицького.     

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм  процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення,  судова колегія вважає, що апеляційна  скарга підлягає до часткового задоволення , а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

          В ході перегляду справи апеляційним господарським судом встановлено, що 27 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 715, у відповідності до пункту 1.1 якого позивач та відповідач погодили спільне проведення п»яти циркових вистав в строк з 22 грудня 2009 року по 26 грудня 2009 року . Пунктами 5 та 9 означеного договору передбачено, що вистави проводяться на квитках театру, а розрахунки по договору проводяться після проведення вистави та закриття каси. Розрахунки оформляються касовою карткою,яка є на звороті договору за підписами договірних осіб та завірена печаткою та актом виконаних робіт. Також пунктом 14 договору (особливі умови договору) позивач та відповідач встановили, що валовий збір від продажу квитків розподіляється наступним чином: 50% залишається за театром, а 50% перераховується на розрахунковий рахунок позивача.

          Укладення договору не заперечується позивачем та відповідачем. У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          В подальшому, 28 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем складено акт виконаних робіт, циркових послуг зі змісту якого вбачається, що згідно договору № 715 від 27.11.2009 року проведено  циркові  вистави в кількості 5шт. на суму 17000 гривень, де 50% в сумі 8500 гривень перераховується на рахунок позивача. Обслуговано глядача - 850 чоловік. Вистава проведена повністю, якісно у встановлені терміни і сторони претензій одна до одної не мають.

          Однак, даний акт з боку відповідача  завірено печаткою Хмельницького обласного управління культури та туризму та скріплено підписом заступника директора театру Палійчук Галини Леонтіївни.

          Як вбачається із письмових пояснень начальника Хмельницького обласного управління культури та туризму ОСОБА_1., адресованих господарському суду Хмельницької області у даній справі ( а.с. 75), причиною завірення акта стала тимчасова відсутність печатки у відповідача на час складання даного акта.

          Ухвалою господарського суду від 31 травня 2010 року з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, матеріли даної справи направлялися до прокуратури міста Хмельницького для перевірки в порядку 97 КПК України у зв»язку з можливою наявністю в діях посадових осіб відповідача ознак злочинів.

Постановою Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області від 01.07.2010р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.191 КК України відносно посадових осіб Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Петровича Старицького на підставі ст.6 п.2 КПК України (відсутність складу злочину) ( а.с. 126-128).

Поряд з тим, з означеної постанови вбачається, що комерційний директор відповідача Паліюк Г.Л. в ході здійснення перевірки пояснила, що у період  22.12.2009 року по 26.12.2009 року позивачем на підставі договору № 715 проведено 5 циркових вистав на загальну суму 17000 гривень. У зв»язку з тим, що директор театру Перепелиця Л.П. знаходилася на лікарняному, то вона своїм підписом засвідчила акт виконаних робіт. Також,  Данчук Петро Іванович, який на час проведення перевірки був генеральним директором відповідача, усно працівникам МВС пояснив, що кошти у розмірі 8500 гривень будуть перераховані позивачу одразу після наявності такої суми на рахунку театру.

Письмовими поясненнями, адресованими господарському суду Хмельницької області у даній справі, працівники позивача вказують, що у період з 22.12.2009 року по 26.12.2009 року вони працювали у місті Хмельницькому, де приймали участь (відпрацювали)  у п»яти новорічних виставах в театрі імені Старицького (а.с.80-87).

          Квитанцією від 28.12.2009 року позивачем сплачено до бюджету на підставі податкового розрахунку збору за проведення гастрольних заходів 255 гривень в якості збору за проведення гастрольних заходів  у відповідності до норм ст. 5,6 Закону України «Про гастрольну діяльність».

          Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції дійшов висновку, що  наданий позивачем акт виконаних робіт, циркових послуг від 28 грудня 2009року не може слугувати доказом виконання  зобов’язання позивачем  по договору № 715, так як не відповідає формі, досягнутій у домовленостях між відповідачем та позивачем у пункті 9.1 договору.

          Однак, такий висновок місцевого господарського суду є помилковим.

За приписами статті 43 Господароського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У пункті 4 роз»яснення Вищого арбітражного суду України № N 02-5/422 від 10.12.1996 року «Про судове рішення» (з змінами та доповненнями) зазначено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд не звернув уваги на надані в ході судового розгляду справи докази, зокрема, платіжне доручення № 252 від 01 липня 2010 року та виписку  із установи банку по особовому рахунку позивача за 01 липня 2010 року ( а.с. 135,136) та не дав жодної оцінки цим доказам.

Даним платіжним дорученням відповідач перерахував позивачу 2000 гривень. При цьому у графі платіжного доручення про призначення платежу вказується : за проведення циркових вистав згідно договору . Перерахування відповідачем позивачу  коштів додатково підтверджується випискою установи банку по особовому рахунку позивача за 01 липня 2010 року.

          У матеріалах справи відсутні докази укладення та виконання між позивачем та відповідачем інших договорів, окрім договору № 715 від 27 листопада 2009 року.

          За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем перераховано відповідачу означені кошти на підставі договору № 715 від 27 листопада 2009 року.

          Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

          За статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України,  що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На переконання апеляційного господарського суду наявні у справі докази вказують на  виконання позивачем своїх зобов»язань (проведення п»яти циркових вистав), які передбачені договором № 715 від 27.11.2009 року. Натомість, матеріали справи не містять доказів про оплату відповідачем  на користь позивача коштів у розмірі 6500 гривень.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 715 від 27.11.2009 року у розмірі 6500грн.

Провадження у справі щодо стягнення заборгованості у розмірі 2000 гривень за договором № 715 від 27.11.2009 року підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Так, 18 січня 2010 року позивач звертався до відповідача з вимогою про виконання зобов»язання ( вих..№ 009) за договором № 715 та перерахуванням на його рахунок коштів у розмірі 8500 гривень. Направлення вимоги відповідачу підтверджується оригіналом фіскального чека відділення поштового зв»язку  від 19.01.2010 року, який долучений представником позивача під час апеляційного перегляду справи.

          Отримання вимоги позивача  про оплату коштів від 18 січня 2010 року (вих..№ 009) не заперечувалося та не спростовано відповідачем .

          Частини 2 статті 625 ЦК України зобов»язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Колегія суддів погоджується із проведеними позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних ( а.с. 71) та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача інфляційні втрати за період з 27.01.2010 року по 30.04.2010 року у розмірі 263,5 гривень та 3% річних за  період  з 27 січня 2010 року по 11травня 2010 року  у сумі 73,36 гривень.

          Доводи відповідача, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, щодо відсутності повноважень у заступника директора по організації глядача Палійчук Г.В. на підписання документів, спростовується пунктом 2.5 посадової інструкції заступника директора по організації глядача, яка долучена відповідачем до заперечення. Згідно цього пункту - на час відсутності директора  заступник директор по організації глядача виконує його службові обов»язки.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної iнстанції прийшов до висновку, що у зв’язку з неповним з"ясуванням  обставин,що мають значення для справи  та невідповідністю висновків,  викладених у рішенні місцевого   господарського суду обставинам  справи , оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

          У відповідності до ст. 49,105 ГПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 153 гривень державного мита(102 грн.+51грн.) та 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст.   80  ч.1 п.1-1, 99,101,103,104,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дирекція пересувних циркових  колективів України"    задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від  12 жовтня 2010 року у справі № 12/488-10  скасувати.

Прийняти нове рішення .

" Стягнути з  Хмельницького обласного  музично-драматичного театру імені Михайла Петровича Старицького( м.Хмельницький ,вул. Соборна ,60, код ЄДРПОУ 02225884)  на користь  Державного підприємства " Дирекція  пересувних циркових колективів   України "( м.Київ , вул.Велика Житомирська ,4а код ЄДРПОУ 02174603)    6500 грн( шість тисяч п"ятсот гривень )основного боргу , 263,5грн(двісті шістдесят  три гривні  50 копійок )- інфляційних втрат ,73,36 грн( сімдесят три гривні 36 копійок ) -3 % річних  .

Стягнути з  Хмельницького обласного  музично-драматичного театру імені Михайла Петровича Старицького( м.Хмельницький ,вул. Соборна ,60, код ЄДРПОУ 02225884)  на користь  Державного підприємства " Дирекція  пересувних циркових колективів   України "( м.Київ , вул.Велика Житомирська ,4а код ЄДРПОУ 02174603)      судові витрати - 153 грн( сто п"ятдесят  три) державного мита та 236 грн( двісті тридцять шість)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу

Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000 грн( дві тисячі ) - основного боргу.

Господарському суду  Хмельницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку      

Головуюча  суддя                                                                         Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.