РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2011 р.                                                           Справа № 7/161  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого  судді                         Грязнов В.В.

судді                                                   Савченко Г.І. ,
 судді                                                   Тимошенко О.М.   

секретар судового засідання Новак Р.А.,             

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтингбудпроект», №2/12-юр від 22.12.2010р. на рішення господарського суду Рівненської області від 01.12.2010р. по справі №7/161

за позовом                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Галспецбуд Плюс» м.Рівне

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтингбудпроект» м.Рівне

про стягнення        16 096 грн. 99 коп. заборгованості по розрахунках, пені, інфляційних втрат,

                                              відсотків річних та визнання правочину недійсним

за участю учасників судового процесу:

від позивача-               Голубока Т.В. представник (довір.б/н від16.11.2010р);   

від відповідача -                 Калита Т.М., представник (довір.№40 від08.11.2010р.).

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 01.12.2010р. у справі №7/161 (суддя Маціщук А.В.) позов задоволено частково: з Товариства з обмеженою відповіда-льністю «Рейтингбудпроект»(надалі в тексті –ТзОВ «Рейтингбудпроект») підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галспецбуд Плюс» (надалі в тексті –ТзОВ «Галспецбуд Плюс») 11 245 грн. 60 коп. заборгованості по розрахунках, 1 443 грн. 56 коп. - інфляційних втрат; 449 грн. 02 коп. -3% річних; 2 610 грн. 19 коп. –пені та 388 грн. 36 коп. судових витрат. В частині стягнення 348 грн. 62 коп. пені –в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що існування заборгованості по розрахунках за надані послуги відповідно до Договору підряду №01/05 від 06.05.2009р. доведено Позивачем належними та допустимими доказами. Разом з тим, до стягнення безпідставно заяв-лено 348 грн. 62 коп. пені за прострочення Відповідачем оплати робіт, виконаних у грудні 2009 року, а підставними є лише 1 907 грн. 18 коп. Місцевий суд не погодився з періодом нарахування пені, оскільки в силу ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’-язання мало бути виконано.(т.2, арк.справи 86-87).

Не погоджуючись із даним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволен-ні позову у повному обсязі. Скаржник також вважає, що рішення господарського суду прийняте за неналежного та неповного дослідження усіх обставин справи, а висновки суду є суб’єктивни-ми і не ґрунтуються на законі, а тому рішення суду підлягає скасуванню.(т.2, арк.справи 97-101).

Представник ТзОВ «Галспецбуд Плюс»через канцелярію Рівненського апеляційного гос-подарського суду 27.01.2011р. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду Рівненської області від 01.12.2010р. у справі №7/161 вважає законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.(т.2, арк.справи 107-109).

В судовому засіданні 02.02.2011 року представник Позивача заперечив проти доводів скаржника, зазначених в апеляційній скарзі, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунто-ваним, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник ТзОВ «Рейтингбудпроект» через канцелярію Рівненського апеляційного гос-подарського суду 01.02.2011р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із занятістю представника в іншому судовому процесі. Клопотання було прийняте судом до уваги, розгляд апеляційної скарги відкладено на інший час –23.02.2011р.(т.2, арк.справи 112, 115-116).

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 23.02.2011р., оцінивши наявні матеріали справи, Рівненський апеляційний господарсь-кий суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2009 р. сторони уклали Договір підряду № 01/05 від 06.05.2009р. (надалі в тексті - Договір), за умовами якого замовник-ТзОВ «Рейтингбудпро-ект»доручив, а підрядник-ТзОВ «Галспецбуд Плюс»–прийняв на себе обов’язки постачання матеріалів і виконання утеплення та оздоблення фасаду на об’єкті «Будинок одягу»у м.Рівне.

Від імені ТзОВ «Рейтингбудпроект»Договір підписано директором з капітального будів-ництва Глогов’яком В.Ц., який діяв на підставі довіреності №12 від 11.04.2008р. та директором ТзОВ «Галспецбуд Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 12-16, 122).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодав-ства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне нас-тання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч. 1, 5 ст.203 ЦК України).

Згідно ст.215 ЦК України, – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України скріплення печаткою документу має на меті підтвердження наявності у особи, яка підписала документ, повноважень на вчинення правочину.

За зустрічним позовом ТзОВ «Рейтингбудпроект»просив визнати недійсним Договір, оскільки він підписаний директором з капітального будівництва Глогов’яком В.Ц., який не мав повноважень на момент укладення Договору.(т.1, арк.справи 112-113).

Відповідно до першого абзацу довіреності №12 від 11.04.2008р, видана Глогов’яку В.Ц. для представництва інтересів ТзОВ «Рейтингбудпроект»в усіх державних та недержавних орга-нах України, перед третіми особами –за змістом довіреності. Також зазначено про інші повнова-ження Глогов’яка В.Ц., однак в довіреності не обумовлено про будь-які обмеження повноважень останнього перед третіми особами.(т.1, арк.справи 122).

Відповідно до норм ст.92 ЦК України, у відносинах з третіми особами обмеження повнова-жень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юри-дична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Місцевим судом вірно встановлено, що на момент укладання та підписання Договору ТзОВ «Галспецбуд плюс»не було і не могло бути відомо про будь-які обмеження повноважень директора з капітального будівництва Глогов’яка В.Ц.

Крім того, відповідно до норм ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прий-няття його до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Рейтингбудпроект»вчинило дії, спрямовані на виконання Договору, а саме –виконані роботи приймались протягом червня-грудня 2009р. та оплачувались ТзОВ «Рейтингбудпроект», про що свідчать: довідки про вартість виконаних під-рядних робіт; акти приймання виконаних підрядних робіт за червень-грудень 2009р, підписані представниками сторін без зауважень, скріплені печаткою; підсумкова відомість ресурсів та бан-ківські виписки за період з 15.05.2009р. по 14.04.2010р.(т.1, арк.справи 17-90, 131-181).

Відповідно до вищевказаного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що на момент укладання та підписання Договору –Глогов’як В.Ц. мав необхідний обсяг дієздат-ності, тому відсутні підстави для задоволення позову ТзОВ «Рейтингбудпроект» про визнання недійсним Договору.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’яз-ків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Ци-вільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –від-повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідач в апеляційній скарзі погоджується, що Позивачем згідно Договору надані пос-луги на суму 353 821 грн. 20 коп., які мають бути оплачені ТзОВ «Рейтингбудпроект», однак, вважає, що строк платежу не настав і прострочення оплати на даний час відсутнє.

Досліджуючи обставини, з якими Відповідач-ТзОВ «Рейтингбудпроект»пов’язує запере-чення позовних вимог, апеляційний суд звертає увагу на те, що пунктами 6.2-6.4 Договору сторо-ни узгодили умови розрахунків, згідно яких ТзОВ «Галсецбуд плюс»-підрядник до 25 числа кож-ного місяця подає на підпис замовнику-ТзОВ «Рейтингбудпроект»проміжні акти здачі-прийман-ня результатів робіт, а замовник зобов’язаний підписати ці акти протягом 5 робочих днів після їх отримання. У випадку ненадання Замовником у визначений цим пунктом строк зауважень чи мотивованої відмови від підписання акту, роботи вважаються прийнятими і замовник зобов’яза-ний оплатити вказані в акті роботи протягом 3-х банківських днів після спливу вищевказаного строку на його підписання.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом –на підставі п.п.6.2-6.4 Договору, ст. 882 ЦК України та п.99 Постанови КМУ від 01.08.2005р. №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», в яких зазначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Норми ч.4 ст.882 ЦК України передбачають, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання Договору сторонами було складено Акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень-грудень 2009р. Дані акти підписані представниками сторін без зауважень та скріплені відбитками печаток.

В матеріалах справи відсутні докази, що стверджують надання Відповідача мотивованої відмови від пидписання будь-якого з актів наданих йому протягом червня-грудня 2009р.

Згідно банківських виписок за період 15.05.2009-14.04.2010р. Відповідачем була здійснена на рахунок Позивача часткова оплата на загальну суму 342 575 грн. 60 коп. (т.1 арк.справи 72-90).

Відповідно до умов п.п.6.4, 5.4 Договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи за даним договором замовник проводить протягом п’яти банківських днів після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт по факту виконання.

Сума основної заборгованості на момент розгляду справи становить –11 245 грн. 60 коп., згідно банківських виписок за період 15.05.2009-14.04.2010р. та Акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р.

Позивач стверджує, що вчасно передавав Відповідачу на затвердження та підписання акти приймання виконаних підрядних робіт за червень-грудень 2009р. відповідно до вимог п.п.6.2. укладеного Договору (до 25-го числа кожного місяця), а вказані акти підписувалися Відповіда-чем в останній день кожного місяця. Також на підставі ст.ст. 7.2.3., 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»–Позивачем виписувались для Відповідача податкові накладні.(т.2, арк.справи 38-50).

Як випливає зі змісту ст.7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість», податко-ва накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примір-никах. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.7.3.1 цього закону датою виникнення податкових зобов’язань для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідач не заперечує та не спростовує факт, що на момент звернення з позовом до суду у Позивача були наявні підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт, а лише вказує, що дані акти підписані без зазначення дати такого підписання. Проте, Відповідач не заз-начив фактичної дати підписання актів, яка на його думку є правдивою і не надав контр-розра-хунку позовних вимог.

Матеріалами справи стверджено, що Податковим органом неодноразово перевірялися дані бухгалтерського та податкового обліку за господарськими операціями між Позивачем та Відпо-відачем. Наявні документи свідчать, що на момент проведення документальних невиїзних поза-планових перевірок ДПІ у м.Рівне –у сторін були підписані акти приймання виконаних підряд-них робіт та довідки про вартість підрядних виконаних робіт за червень-грудень 2009 року.

Вказані матеріали засвідчують, що в період з липня 2009р. по березень 2010р. ТзОВ «Гал-спецбуд плюс» на вимогу податкового органу надавало всі документи, що свідчили про Вико-нання робіт на користь ТзОВ «Рейтингбудпроект», в тому числі послідовно надавало податко-вому органу підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт.(т.2, арк.справи 55-71).

Відповідно до ст.625 ЦК України, заборгованість підлягає сплаті із урахуванням встанов-леного індексу інфляції з простроченої суми та відсотків річних за весь час прострочення.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що виконання Відповідачем зобов’язання за Договором в частині проведення розрахунків відбулось з порушенням строків. Тому вимоги Позивача про стягнення 1 443 грн. 56 коп. інфля-ційних втрат та 449 грн. 02 коп. -3% річних за період прострочення з 11.09.2009р. по 17.09.2010р. –обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за порушення строків оплати робіт Замовник вип-лачує Підряднику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за про-строчення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиня-ється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого суду, що нарахування пені у данному випадку може бути проведено лише за період з 19.01.2010р. по 09.07.2010р. та стано-вить 1 907 грн. 18 коп.

З підстав ч.6 ст.232 ГК України, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо невірного визначення Позивачем періоду нарахування 348 грн. 62 коп. пені, в задово-ленні якої відмовлено правомірно.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесу-ального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтингбудпроект», №2/12-юр від 22.12.2010р. на рішення господарського суду Рівненської області від 01.12.2010р. по справі №7/161 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.