РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2011 р. Справа № 16/1173
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача- Войцехівський В.Є., представник (довір.№28 від 15.12.2010р.);
від відповідача- Рудницький О.М., керівник Товариства;
Тихонюк І.В., представник (довір.№6 від 18.01.2011р.),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця», м.Бердичів №142 від 13.08.2010р.
на рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.2010р. по справі №16/1173
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального страху-
вання з тимчасової втрати працездатності м.Житомир
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця»
м.Бердичів Житомирської області
про стягнення 5 950 грн. 50 коп. збитків -
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.01.2011р. по 09.02.2011р.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 29 липня 2010р. у справі №16/1173 (суддя Маріщенко Л.О.) задоволено позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі в тексті – Фонд) до Това-риства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця»(надалі в тексті – Товариство) про стягнення збитків, завданих безпідставним розподілом Товариством путівок на санаторно-курортне лікування у 2005-2007 роках. З Товариства підлягає стягненню на користь Фонду 5 950 грн. 50 коп. та 220 грн. судових витрат в доход Державного бюджету.
Дане рішення господарського суду вмотивовано ст.ст.20, 34, 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п.4.2 ст.4 Інструкції «Про порядок забезпечення застрахованих осіб та членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів соціального страхування».
Оскільки вказаними актами передбачено право застрахованої особи-найманого працівника та членів його сім’ї на отримання санаторно-курортного лікування в спеціальних оздоровчих закладах (в тому рахунку і дітячих), а з висновків зустрічної перевірки Контрольно-ревізійного відділу КРУ у Житомирській області, зазначених у довідці №03-09/039 від 20.02.2008р. та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 застрахованою особою не була і не сплачувала внесків на
державне соціальне страхування, проте – безпідставно протягом 2005 - 2007 років отримала путівки
на санаторно-курортне лікування, чим Фондові завдано шкоди на загальну суму 5 950 грн. 50 коп., з необхідністю відшкодуванням яких за рахунок Товариства погодився суд.
При цьому, місцевий суд не прийняв до уваги посилання Відповідача, що ОСОБА_2 з 2005р. є застрахованою особою і за однією з путівок оздоровлювалась як член сім’ї найманого працівника ТзОВ «Чиста криниця»ОСОБА_1.(т.2, арк.справи 68-69).
Не погоджуючись із даним рішенням місцевого суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Скаржник зазначає, що не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні вважає, що при розгляді справи суд не дотримався норм матеріального та процессуального права, не з’ясував повно та всебічно обставини справи, зокрема, обставин чи є застрахованою особа ОСОБА_2?, чи рахується у Фонді заборгованість за Товариством із сплати внесків? та ін-ше.(т.2, арк. справи 78-80).
В судовому засіданні 09.02.2011р. представник Відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі. Позивачем 19.01.2011р. подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено про відсутність доказів, що ОСОБА_2 була застрахованою особою і сплачувала внески на державне соціальне страхування, яке підтримано у судовому засіданні 09.02.2011р.(т.2, арк.справи 106-107).
Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
02 грудня 2008р. до господарського суду Житомирської області звернулось Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця»5 950 грн. 50 коп. збитків, завданих безпідставною видачею Товариством путівок на санаторно-курортне лікування у 2005-2007 роках.(т.1, арк.справи 2-5).
Вбачається, що ТзОВ «Чиста криниця»як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване рішенням виконкому Бердичівської міської ради №290 від 26.10.1999р.
Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстроване як юридична особа на підставі наказу головної організації №13 26.06. 2001 року.
ОСОБА_2 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 19.01.2005р., що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 31, 40-41, 130).
ТзОВ «Чиста криниця»зареєстроване як платник страхових внесків у Бердичівській міській виконавчій дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за номером 180020000131.(т.1, арк.справи 7).
Як вбачається з матеріалів справи, Бердичівською міською виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду протягом 2006-2007рр. Товариству як страхувальнику видавались путівки на санаторно-курортне лікування на підставі заявок про виділення путівок на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб та членів їх сімей за рахунок коштів Фонду, зокрема:
ТзОВ «Чиста криниця» на підставі заявки від 06.06.2006р. №85 отримало путівку (матері і дитини) №535740 від 28.07.2006р. тривалістю 21 календарний день до санаторію «Місхор»вартістю 4 200 грн. 00 коп., часткова (10%) оплата склала 420 грн. 00 коп., за якою оздоровлювались ОСОБА_1. –радник директора Товариства та ОСОБА_2 –його дружина, працівниця ВАТ «Бердичівський завод безалкогольних напоїв».
На підставі заявки від 18.06.2007р. №55 по путівці №013938 від 23.07.2007р. тривалістю 21 календарний день до санаторію «Україна», курорт Ялта вартістю 3 045 грн. 00 коп. часткова (20%) оплата склала 609 грн. 00 коп. - оздоровлювалась ОСОБА_2, дружина ОСОБА_1.–радника директора Товариства, яка на той час була зареєстрована як підприємець.
Путівкою №008672 від 15.12.2007р. тривалістю 21 календарний день до санаторію «Дениші»вартістю 1 995 грн. 00 коп. часткова (10%) оплата склала 199 грн. 50 коп. скористалась ОСОБА_2 –комірник Товариства, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 59-73, 98, 117-122, 147-156; т.2, арк.справи 12).
Зустрічною перевіркою Бердичівського контрольно-ревізійного відділу КРУ у Житомирській області встановлено, що ряд путівок на санаторно-курортне лікування, придбаних за рахунок коштів Фонду, Відповідачем видавались з порушенням норм законодавства, чим, на думку перевіряючих осіб –бюджету Фонду завдано шкоди на загальну суму 5 950 грн. 50 коп.
Перевіряючі особи вважали, що з порушеннями норм законодавства Товариством було використано такі путівки: №535740 з 28.07.2006р. курорт-санаторій «Місхор»вартістю 4 200 грн., №13838 з 23.07.2007р. курорт-санаторій «Україна»вартістю 3 045 грн. та №008672 з 15.12.2007р. санаторій «Дениші»вартістю 1 995 гри.
Про результати перевірки видана довідка від 20.02.2008р. №03-09/039 зустрічної звірки обсягу операцій отримання на використання санаторно-курортних путівок, одержаних з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ТзОВ «Чиста криниця»за 2005-2007 роки. Так, зокрема, на думку перевіряючих осіб –в порушення п.4.2 ст.4 Інструкції «Про порядок забезпечення застрахованих осіб та членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів соціального страхування»від 02.06.2005р. №55 –путівки безпідставно видавались особі, яка не працювала на підприємстві, внаслідок чого завдано збитків Фонду на суму 5 950 грн. 50 коп.(т.2, арк.справи 19-20, 113).
Вирішуючи даний спір, місцевий суд погодився з усіма висновками працівників КРУ в Житомирській області, визнав доведеними обставини завдання Фондові матеріальної шкоди у сумі 5 950 грн. 50 коп., заявленій і обчисленій Позивачем на підставі зазначеної вище довідки КРУ.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(надалі в тексті –Закон), кошти загальнообов’язкового державного соціальні страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання та фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застра-хованих осіб та членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.
Передбачені види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, зокрема, на забезпечення оздоровчих заходів –оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних пос-луг у позашкільній роботі з дітьми у тому числі, придбання дитячих новорічних подарунків.(ст. 34 Закону).
Згідно ст.47 Закону, для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа (найманий працівник) та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оз-доровчих закладах (у тому числі дитячих).
Інструкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі в тексті - Інструкція) затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02 червня 2005р. №55 розроблена на підставі Закону і визначає, зокрема, порядок закупівлі путівок за рахунок коштів Фонду та розподіл путівок.
Пунктом 4.8 Інструкції передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки (путівок) відповідно до медичних пока-зань для спільного санаторно-курортного лікування працюючих на підприємстві чоловіка, дружини або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім’ї (дружини/чоловіка), який працює на іншому підприємстві (застрахованої особи) та члена сім’ї, який навчається у вищому навчальному закладі. При видачі путівки члену сім’ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищомунавчальному закладі), він повинен надати довідку з місця його основної і робо-ти (навчання) про те, що не користувався цією соціальною послугою протягом двох календарних років.
Покликаючись на зазначені норми, місцевий суд, однак відхилив заперечення Відповідача щодо оздоровлення за даними путівками осіб, які не працювали на підприємстві і лишив поза увагою докази того, що путівки надавались працівникові Товариства (застрахованій особі).
Як зазначалось вище і це вбачається з доказів, наданих суду першої інстанції – за путівкою №008672 від 15.12.2007р. до санаторію «Дениші»вартістю 1 995 грн. 00 коп. оздоровлювалась ОСОБА_2 –комірник ТзОВ «Чиста криниця» з 01.11.2007р. по 29.02.2008р.(т.1, арк.справи 147-148).
Проте, фактично грунтуючись на зазначеній вище довідці КРУ та розрахунку Позивача, місцевий суд присудив до стягнення з Відповідача 1 795 грн. 50 коп., вважаючи що послуга санаторно-курортного лікування надано особі, яка не сплачує страхові внески до Фонду, а це спростовується матеріалами справи, зокрема, копіями наказів по Товариству, копією трудової книжки.(т.1, арк. справи 54-55; т.2, арк.справи 19-20, 113).
Крім того, місцевий суд погодився із твердженням Позивача, що по путівці №535740 від 28.07.2006р. вартістю 4 200 грн. 00 коп. у санаторії «Місхор» оздоровлювались незазастраховані особи, хоч з матеріалів справи вбачається, що путівкою скористались ОСОБА_1.–радник директора ТзОВ «Чиста криниця»та ОСОБА_2 –його дружина, яка працювала у ВАТ «Бердичівський завод безалкогольних напоїв»з 01.06.2006р. по 01.10.2006р.
Місцевий суд, присудивши до стягнення 1 719 грн. 00 коп., лишив поза увагою те, що ОСОБА_1. є найманим працівником Товариства, яке сплачує Фондові страхові внески, а ОСОБА_2 –його дружина є працівником ВАТ «Бердичівський завод безалкогольних напоїв», яке також сплачує внески до Фонду, що стверджується матеріалами справи.(т.1,арк.справи 98-143, 146-156).
З огляду на неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи –оскаржуване рішення частині стягнення з ТзОВ «Чиста криниця»3 514 грн. 50 коп. підлягає скасуванню, як безпідставне.
Разом з тим, висновок суду про обгрунтованість решти позовних вимог стверджується матеріалами справи.
Як вже зазначалось, за путівкою №013938 від 23.07.2007р. вартістю 3 045 грн. 00 коп. у санаторії «Україна»оздоровлювалась ОСОБА_2, яка з 19.01.2005р. по 19.01.2006р. була зареєстрована як підприємець і є дружиною ОСОБА_1.–радника директора Товариства.(т.1, арк.справи 98, 117-122, 130, 147-148; т.2, арк.справи 144).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до ст.6 Закону, особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та фізичні особи - підприємці, що сплачують єдиний податок, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за Зако-ном України від 19 грудня 2006 року N 489-V, за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше шести місяців протягом календарного року перед настанням страхового випадку згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V)
Особам, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 ст.6 Закону передбачено, що страхове свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи (зразок додається) після обов’язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду.
В свою чергу, пунктами 2, 3 Порядку видачі свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22 серпня 2000 року №1306 встановлено, що страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов’язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Страхове свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи (зразок додається) після обов’язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду.
Пунктом 4.2 зазначеної вище Інструкції перебачено, що путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації для санаторно-курортного лікування в період відпустки.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець до Фонду за отриманням даної путівки не зверталась, страхового свідоцтва не має, в органах Пенсійного фонду не реєструвалась, при цьому, у Бердичівській ОДПІ на податковому обліку не перебувала, з обліку у ДПІ м.Житомира знята 07.10.2005р., а 19.01. 2006р., тобто через один рік з моменту реєстрації –до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення її підприємницької діяльності.(т.1, арк.справи 117, 147-148; т.2, арк.справи 39-41, 144-145).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовані главою 82 ЦК України, зокрема, статтею 1166 встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на зазначені обставини у сукупності, стягнення з Відповідача шкоди, яка заподіяна неправомірною видачею незастрахованій особі путівки №013938 від 23.07.2007р. до санаторію «Україна», відшкодування частини вартості, за якою проведено за рахунок коштів Фонду і складає 2 436 грн. 00 коп. обгрунтовано стягнуто з ТзОВ «Чиста криниця».(т.1, арк.справи 54-55; т.2, арк.справи 68-69).
Враховуючи викладене, не варте уваги суду твердження про відсутність заборгованості Товариства перед Фондом по страхових внесках, що вбачається з акту звірки від 23.01.2009р., оскільки, інших доказів на підтвердження заперечень позову матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, рішення від 29.07.2010р. у справі №16/1733 підлягає скасуванню в частині, оскільки ухвалюючи його, місцевий суд неповно з’ясував обставин, що мають значення для справи.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» на рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.2010р. по справі №16/1173 –задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.07.2010р. по справі №16/1173 –скасувати в частині стягнення 3 514 грн. 50 коп. В цій частині прийняти нове рішен-ня, яким в позові відмовити.
3. Місцевому суду видати наказ про розподіл державного мита пропорційно розміру задоволених вимог.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.