РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2011 р. Справа № 11/2242
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
суддів Демидюк О.О. ,
суддів Бригінець Л.М.
при секретарі судового засідання Риштун О.М.
розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства "Шелі" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.09.10 р.
у справі № 11/2242 (суддя Радченя Д.І. )
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
відповідач Дочірнє підприємство "Шелі", м.Хмельницький
про стягнення 23640,72 грн.
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Шелі", м.Хмельницький
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кам"янець- Подільський Хмельницької області
про стягнення 18333,60грн.,
за участю представників сторін:
позивача - ФОП ОСОБА_1., ОСОБА_2 за довіреністю ДП "Шелі" від 24.07.2010р.
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю ДП "Шелі" від 24.07.2010р.,
ФОП ОСОБА_1.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.09.2010 р. у справі №11/2242 в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Шелі", за участю третьої особи без самостійних вимог про предмет спору на стороні відповідача ДП "Оріт" про стягнення 23640,72 грн. понесених витрат на здійснення поліпшення орендованого приміщення та зустрічний позов ДП "Шелі" до ФОП ОСОБА_1. про стягнення 18333,60 грн. - відмовлено.
1. Дочірнє підприємство "Шелі" не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось через господарський суд Хмельницької області в Рівненський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, вважаючи, що вказане рішення першої інстанції прийняте в частині відмови в задоволенні позову ДП "Шелі" до ФОП ОСОБА_1. про стягнення 2124,00 грн. вартості завданих збитків пошкодженного майна та 16209,60 грн. на відновлення ремонту орендованого майна є необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права, ст. 786 ЦК України і відповідно до п. 2.5 договору оренди нежитлового приміщення від 14.11.06 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1. (орендарем) та ДП ТСК "Ринок Тернопільський", функції орендодавця після реорганізації виконувало ДП "Оріт", "приміщення, що орендується, вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі". Такий акт не складений до цього часу. Добровільно орендар приміщення компресорної не повертає. Акт на який посилається ФОП ОСОБА_1. від 15.012009 р. у відзиві, не є актом прийняття-передачі приміщення, оскільки ФОП ОСОБА_1. участі не брав. ДП "Шелі" також не брало участі, оскільки підпис представника відсутній.
ДП "Оріт" звернулось до господарського суду про відшкодування завданої шкоди проте, рішення господарського суду Хмельницької області 28.10.09 р. залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. було відмовлено.
Роз'яснено про те, що звертатись з таким позовом можливо лише власнику приміщення - ДП "Шелі".
Крім того, відповідно до ст.257 ЦК України до вимог ФОП ОСОБА_1. має застосовуватись позовна давність у 3 роки .
ДП "Шелі" просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ДП "Шелі" та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги ДП "Шелі" про стягнення з ФОП ОСОБА_1. вартість завданих пошкодженням майна збитків в сумі 2124,00 грн. та вартість відновлюванного ремонту в сумі 16 209,60 грн.
2. ФОП ОСОБА_1. не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся через господарський суд Хмельницької області в Рівненський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить: - скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 21.09.10р. в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 23640,72 грн. понесених витрат на здійснення поліпшень орендованого приміщення та прийняти нове рішення, яким задоволити повністю первісний позов.
Мотивуючи апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1. зазначає наступне:
- не погоджуючись у частині відмови первісного позову до ФОП "Шелі" про стягнення 23640,72 грн. понесених витрат на здійснення поліпшень орендованого приміщення, вважає, що судом порушено норми матеріального права;
- відмовляючи в задоволенні первісного позову суд вказує, що нібито не доведено належними та допустимими доказами погодження з орендодавцем чи власником приміщення кошторису витрат виконаних ним поліпшень в орендованому приміщенні, проте, орендодавцем надався дозвіл на проведення ремонту у спірному приміщенні (ч.3 ст.778 ЦК України).
ДП "Шелі" у відзиві за №02-01/8483/10 від 02.12.2010 р. на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 заперечило вимоги та доводи апеляційної скарги, вважає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1. законним та обгрунтованим, просить залишити його в силі.
ФОП ОСОБА_1. в додаткових поясненнях за №1803/11 від 02.03.11р. до апеляційної скарги зазначає наступне:
- суд не звернув увагу на той факт, що протягом усього строку дії Договору оренди нежитлового приміщення від 14.11.2006р., а саме з 14.11.2006р. по 02.12.2008р. ФОП ОСОБА_1. було здійснено поліпшень, погоджених з відповідачем, а також встановлено додатково обладнання та прилади, які привласнив собі відповідач на загальну суму 23640,73 грн.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача за первісним та за зустрічним позовами, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши у повному обсязі законність та обгрунтованість оскарженого судового акту, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.11.2006 року між ДП ЗАТ „Нафта України” „Торгово-Сервісний комплекс „Ринок Тернопільський” (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове та платне користування нежитлове приміщення компресорної (колишній павільйон демонстрації техніки) яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 121,9 кв.м.
Відповідно до абз.2 п.1.1. даного договору, приміщення належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно , виданого Управлінням житлово-комунального господарства 23.10.2003р., на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради № 876-1 від 09.10.2003р. та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 3154959.
Згідно п. 1.2. договору, мета оренди приміщення - для розміщення складу-магазину та організації торгівлі.
Пунктом 2.1. сторони передбачили, що вступ орендаря у користування приміщенням, настає одночасно з підписанням сторонами по даному договору акту прийому-передачі приміщення, який складається 01.02.2007р. та докладно відображає технічний стан приміщення, що орендується та його наявних систем (тепло-, водо-, енергопостачання, вентиляції, тощо).
Після закінчення строку дії даного договору, у випадку його розірвання, припинення, відмови від його продовження або ж у разі банкрутства орендаря, орендар зобов'язується повернути приміщення, що орендується у стані не гіршому, ніж воно було отримане в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Приміщення, що орендується, вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Всі поліпшення по закінченню договору, являються власністю орендодавця.
Згідно п. 6.3. договору, у разі дострокового розірвання дійсного договору орендодавцем всі поліпшення зроблені орендарем в приміщенні (ззовні і всередині) відшкодовуються орендодавцем з урахуванням зносу затверджених орендодавцем кошторисів.
Відповідно до п.п. 7.4 , 7.7 договору орендар взяв на себе зобов’язання по проведенню поточного ремонту приміщення, виконання внутрішніх оздоблювальних робіт до 01.08.2007 року, які мають відповідати вимогам ГОСТу та стандартам ДБН.
Пунктом 8.2. сторони передбачили, що за умови отримання попереднього письмового дозволу орендодавця орендар має право вносити зміни до складу приміщення, що орендується, здійснювати його поліпшення, проводити реконструкцію. Всі невіддільні поліпшення приміщення після припинення дії данного договору переходять у власність орендодавця.
Строк договору на 38 місяців і діє з 01.02.07 по 01.04.2010р.
Договір погоджений двома сторонами та посвідчений нотаріально (а.с. 7-10, т.1).
Рішенням господарського суду від 21.12.2007р. розірвано договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 121,9 кв. м, яке знаходиться по вул. Кам’янецькій, 122 в м. Хмельницькому від 14.11.2006р., який укладений між ФОП ОСОБА_1. та дочірнім підприємством ЗАТ „Нафта України” „Торгово-сервісний комплекс ”Ринок Тернопільський.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що орендар без письмової згоди орендодавця 26.09.2007р. провів демонтаж вхідних металевих воріт шляхом їх зрізання, де одна половина воріт була приставлена до зовнішньої стіни, інша –лежала на асфальтовому покритті перед входом до приміщення. А також орендарем без згоди орендодавця самовільно пробито в панельному перекритті отвір для встановлення димаря для калориферної печі, при цьому пошкоджено тепло- і гідроізоляцію покрівлі, а в самому приміщенні виявлено частковий демонтаж пластикової вагонки.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р., рішення господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007р. у справі № 11/7874 залишено без змін.
При розгляді матеріалів справи № 12/14/2640 судом першої інстанції встановлено, що юридичну особу ЗАТ „Нафта України” було припинено.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ДП „Шелі” - Дочірнє підприємство „Шелі” створене шляхом реорганізації (виділу) з Дочірнього підприємства „Торгово-сервісний комплекс „Ринок Тернопільський” Закритого акціонерного товариства „Нафта України”, шляхом виділу та передачі частини майна, коштів, інших майнових та немайнових прав з статутного фонду ДП ТСК „Ринок Тернопільський”. Засновником ДП „Шелі” є Товариство з обмеженою відповідальністю „РИМОН” на підставі передавального акта від 27/02/2009р., згідно якого для ТОВ „РИМОН” було передано все майно, права та обов'язки ЗАТ „Нафта України” в результаті припинення ЗАТ „Нафта України” шляхом перетворення в ТОВ „РИМОН”. ДП „Шелі” згідно акту приймання –передачі від 17.04.2007року було передано основні засоби до статутного фонду.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.06.2007року приміщення компресорної(колишній павільйон демонстрації техніки), загальною площею 121,9 м кв., що розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. Кам’янецька, 122 належить на праві власності ДП „Шелі”.
02.12.2009 р. ФОП ОСОБА_1. звернувся з вимогою про стягнення коштів в сумі 23640,72 грн. вартості поліпшень, які ним здійснювались в орендованому приміщенні, доказом того подано договір від 25.06.2007 р. з ПМП "Домок" на виконання робіт та довідки про вартість підрядних робіт (а.с.25-27, т. 1)
Заявами від 03.02.2010 р., 18.02.2010р.,04.03.2010р. ФОП ОСОБА_1. збільшував свої позовні вимоги (а.с. 72,87,107, т.1).
Відмовляючи в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1. суд першої інстанції послався на ст. 11 ЦК України, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.778 ЦК України, - наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму лише за згоди наймодавця;
- якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
При цьому, за змістом ч.5 ст.778 ЦК України, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем не узгоджувався обсяг відповідних робіт та їх вартість. Зі змісту договіру вбачається, що орендодавцем лише надано дозвіл на проведення ремонту, докази узгодження кошторису не надано.
Слід зазначити, що локальний кошторис на ремонтні роботи складу-магазину не затверджений власником, акти виконаних підрядних робіт за липень, серпень 2007р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт не підписані орендодавцем (а.с.28-38 т.1).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються, як на підставі своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 ГПК передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
ФОП ОСОБА_1. не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України про погодження з орендодавцем, чи власником кошторису витрат виконаних ним поліпшень в орендованому ним приміщенні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1.до ТОВ "Шелі".
За зустрічним позовом ДП "Шелі" звернулось до ФОП ОСОБА_1. про стягнення на його користь 18333,60 грн., з яких:вартість завданих збитків пошкодження майна на 2124 грн та вартість відновлюваного ремонту орендованого майна на суму 16209.60 грн.
Як на докази, ДП "Шелі", посилається на акти виконаних робіт за квітень 2008 р.,бухгалтерську довідку від 05.07.10р. №57 про їх вартість.
Статтею 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
ч.1 ст.218 ГК України - підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, орендоване приміщення повернуте ФОП ОСОБА_1. 15.01.2009 р. що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.01.2009 р., яка є належним доказом.
ДП "Шелі" звернулось до суду із зустрічною заявою про стягнення збитків в сумі18333,60 грн. 08.07.2010 р. після спливу строну позовної давності (15.01.2010 р.)
Проаналізувавши доводи та обгрунтування суду першої інстанції щодо вимог ДП "Шелі", колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову.
Враховуючи вишевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 21.09.2010р. у справі №11/2242 прийняте з повним з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.09.10 р. у справі № 11/2242 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства "Шелі" - без задоволення.
2. Справу №11/2242 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуюча суддя Щепанська Г.А.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригінець Л.М.