РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.                                                                Справа № 13/398-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М. ,
 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача 1   Товариство з обмеженою вілповідальністю "Виробничо комерційне підприємство "Профілайн"   на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 23.11.10 р.

у справі № 13/398-10 (суддя   Матущак О. І. )

позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія"

відповідач Товариство з обмеженою вілповідальністю "Виробничо комерційне підприємство "Профілайн"
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння

та за зустрічною позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційного підприємства "Профілайн"

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія"

про визнання недійсними, або такими, що не укладені договорів купівлі-продажу № 05-110/06-обл. від 29.12.2006 р. та фінансового лізингу № 01-93/06-обл. від 29.12.2006 р.

за участю представників сторін:

позивача - Матвеєв С.О. (довіреність б/н від 27.01.2011р.; Дем'яненко С.О. (довіреність №2 від 05.01.2011р.);

відповідача 1 -  Кох В.Є. (довіреність №2 від 27.01.2010); Гончарук О.В.- директор; 

відповідача 2 - не з'явився.

 Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2010р. позов  ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" до ТзОВ "ВКП "Профілайн" та ТзОВ "Профілайн-Поділля" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсним усний договір купівлі-продажу на виконання якого складено накладну № 128-ОВ від 08.11.2007 р., згідно якої ТзОВ "ВКП "Профілайн" передало ТзОВ "Профілайн Поділля" лінію по виробництву сухих будівельних сумішей, вартістю 643289,48 грн. Присуджено вилучити у ТзОВ "ВКП "Профілайн" с.Гуменці Кам'янець-Подільського району та передати ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" м. Київ змішувач Торнадо 1200К та фасовочну лінію ТРLN-50, які знаходяться у с.Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області по вул. Хмельницьке шосе,3.

У задоволенні позову в частині визнання недійсним договору № 1 від 09.11.2007 р., укладеного між ТзОВ "ВКП "Профілайн" та ТзОВ"Профілайн-Поділля" відмовлено.

Присуджено до стягнення з ТзОВ "Профілайн Поділля" на користь ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" м. Київ сплачене державне мито у сумі 3082 грн. 99 коп. та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Виробничо-комерційного підприємства "Профілайн" до  ТзОВ "Профілайн-Поділля" та  ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 05-110/06-обл. від 29.12.2006р. та фінансового лізингу № 01-93/06-обл. від 29.12.2006р. в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 05-110/06-обл. від 29.12.2006 р. та фінансового лізингу № 01- 93/06-обл. від 29.12.2006р., укладених між ТзОВ „Профілайн-Поділля" та ТзОВ „Універсальна лізингова компанія" - відмовлено.

Провадження у справі за зустрічним позовом в частині визнання неукладеними договорів купівлі- продажу № 05-110/06-обл. від 29.12.2006р. та фінансового лізингу № 01-93/06-обл. від 29.12.2006р., укладених між ТзОВ „Профілайн-Поділля" та ТзОВ „Універсальна лізингова компанія" - припинено.

Відповідач 1 - ТзОВ "ВКП "Профілайн" не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Хмельницької області від 23.11.10р. у справі № 13/398-10 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Універсальна лізингова компанія" до ТОВ "ВКП "Профілайн".

Апелянт вважає, що дане рішення прийняте  з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що на момент підписання договору купівлі-продажу від 29.12.06р. № 05-110/06-обл., укладеного між ТОВ „Універсальна лізингова компанія"  та ТОВ "Профілайн-Поділля", останній не мав права відчужувати спірне майно, так як воно знаходилося в заставі рухомого майна у філії АКБ "Укрсоцбанк" в період з 05.03.04р. по 04.03.09р.

Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми п.1 ст. 388 ЦК України, вказавши в її контексті норму, що стосується безоплатного придбання майна. При цьому, апелянт зазначає, що в матеріалах справи є платіжне доручення №1 від 16.11.07р., яке свідчить про те, що ТОВ "ВКП "Профілайн" сплатило за одержане від ТОВ "Профілайн-Поділля" майно (в тому числі і спірне) в сумі 643 289,48 грн. На думку скаржника, висновок суду про те, що розрахунок ТОВ "ВКП "Профілайн" проведений з ТОВ "Профілайн-Поділля" не по накладній № 128-ОС від 08.11.07р., а здійснено в погашення кредиторської заборгованості згідно договору № 1 від 09.11.07р., який ніякого відношення до усної угоди немає, заперечується змістом податкової накладної № 128-ОС від 08.11.07р., в якій наведена номенклатура товарів, їх вартість та загальна сума, що дорівнює 536 074,57 грн. (з ПДВ - 643 289,48 грн.).

Позивач - ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" у запереченні на апеляційну скаргу, подану відповідачем 1, зазначає, що рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування або зміни відсутні. На думку позивача, суд першої інстанції дослідив всі обставини та матеріали справи, що мали значення для правильного вирішення спору. З огляду на це, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2010р. у справі № 13/398-10 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "ВКП "Профілайн" - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції. 14 січня 2011р. від відповідача 1 за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшла телеграма про відкладення розгляду скарги. Ухвалою суду від 17 січня 2011р. розгляд скарги було відкладено на 31 січня 2011р.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 повністю підтримали вимоги та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві  на неї.

Відповідач 2 - ТзОВ "Профілайн-Поділля" участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки суд не помідомив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за відомою суду адресою.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу ТОВ "ВКП"Профілайн" слід задоволити частково; рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №13/398-10 в частині вимог за первісним позовом - змінити; в частині вимог за зустрічним позовом - частково скасувати.

При цьому, колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 29 грудня 2006р. між ТзОВ „Універсальна лізингова компанія" м. Київ (покупець) та ТзОВ „Профілайн-Поділля"(продавець) був укладений договір купівлі-продажу за №05-110/0б-обл. (далі договір купівлі-продажу, т.1,а.с. 54-55). Відповідно до умов останнього, первісний позивач придбав у власність від відповідача 2 змішувач Торнадо 1200 К вартістю 92 149 грн. та фасовочну лінію ТРLN-50 вартістю 173025 грн. на загальну суму 299779 грн.

Позивачем, як вбачається, платіжними дорученнями № 13 від 05.01.2007 р. на суму 50000 грн., № 33 від 10.01.2007 р. на суму 40000 грн. та № 192 від 18.01.2007 р. на суму 209779 грн.  були повністю перераховані обумовлені договором кошти за придбане майно. (т.2, а.с.34-36).

В цей же день, 29 грудня 2006р. між позивачем (лізингодавець) та відповідачем 2 (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 01-93/06-обл (далі договір лізингу, т.1, а.с.37-48), відповідно з яким позивач передав відповідачу 2 в платне користування предмет лізингу, а саме змішувач Торнадо 1200К вартістю 92 149 грн. та фасовочну лінію ТРLN-50 вартістю 207 630 грн., тобто за такою ж ціною, за якою таке обладнання позивачем за попереднім договором було придбане.

Відповідно до п.п. 1.2 договору фінансового лізингу, майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

При цьому, лізингодавець має право вилучити майно в разі, коли лізиногоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого у графіку сплати лізингових платежів (п.10.1.1 договору лізингу).

Як вбачається з графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору лізингу від 29.12.2006р., т.1, а.с.49-50), останній лізинговий платіж повинен був бути здійснений ще 15.08.2008 р.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підставою надання права директору Симонову В.В. на укладання вказаних вище двох угод став протокол № 8 зборів засновників ТзОВ "Профілайн-Поділля" від 16.10.2006 р. (т.2, а.с.22), на якому були присутні представники трьох учасників із загальною кількістю голосів 100% від часток у статутному фонді, оскільки Симонов В.В. діє за довіреністю від імені іншого учасника ТзОВ „ТРСТ" із 41% голосів і серед яких ОСОБА_1 від учасника - ПП „ВКФ"Сузір'я" із 50% голосів від загальної кількості згідно розприділених часток у статутному фонді і яким прийнято одноголосно рішення про надання доручення підпису від імені ТзОВ „Профілайн-Поділля" договорів фінансового лізингу, договорів застави та інших необхідних документів, що пов'язані з отриманням коштів в Універсальній лізинговій компанії (м.Київ) - директору Симонову В.В.

При цьому, ТзОВ "Профілайн-Поділля" (відповідачем 2) договір лізингу частково виконувався, і як вбачається з довідки відділення № 924 ПАТ АТ"'УкрСиббанк" м.Київ за період з 04.01.2007р. по 16.06.2007р. було сплачено лізингових платежів на загальну суму 134668,38 грн. (т.2, а.с.65-66).

Крім цього, рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.11.2007р. у справі №19/7423 стягнуто з ТзОВ "Профілайн-Поділля" на користь ТзОВ "Універсальна лізингова компанія" 88575,86 грн. основного боргу, 763,55 грн. 3% річних, 4124 грн. пені, які виникли внаслідок невиконання договору фінансового лізингу № 01-93/06-обл від 29.12.2006р. (т.1, а.с.13-14).

В подальшому, як з'ясовано судом, а саме 09.11.2007р. між відповідачами був укладений договір за № 1 (далі оспорюваний договір, т.1, а.с.30), відповідно з яким відповідач 1, як покупець зобов'язувався погасити перед відповідачем 2, як продавцем заборгованість у сумі 643289,48 грн. до 31.12.2007р. за отримані товаро-матеріальні цінності, яка в свою чергу підтверджувалася актом звірки взаєморозрахунків від 09.11.2007р. (т.1, а.с.31).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що  у вказаному договорі будь-яким чином не обумовлюються обставини виникнення такої заборгованості та посилання на те, що заборгованість виникла внаслідок укладання усної угоди про купівлю-продаж обладнання, яке є предметом первісного позову.

Згідно ж вказаного вище акту звірки взаємних розрахунків між відповідачами від 09.11.2007р. вбачається, що ТзОВ "ВКП"Профілайн" має заборгованість перед ТзОВ "Профілайн-Поділля" на таку саму суму що і зазначена у договорі, тобто у сумі 643289,48 грн.

Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, згідно накладної № 128-ОС від 08.11.2007р. та на підставі акту приймання-передавання обладнання (т.1, а.с.32-34), ТзОВ "Профілайн-Поділля" передало, а ТзОВ "ВКП"Профілайн" прийняло виробничу лінію по виробництву сухих будівельних сумішей, які складаються із ділянки по підготовці та зважуванні сировини у складі вартістю 103289,73 грн.; змішувач ВСЕЛУГ Торнадо 1200 К вартістю 96233,55 грн. та тензометричну вагову лінію ТПЛН 50 у зборі вартістю 281603,91 грн., а також іншого обладнання виробничої лінії у сумі 162162,29 грн., загалом на суму 643289,48 грн., тобто за сумою акту звірки взаєморозрахунків та договору № 1 від 09.11.2007р.

Згідно виписки з банківського рахунку від 23.11.2007р. Хмельницької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", ТзОВ "ВКП"Профілайн" сплатило кошти ТзОВ "Профілійн-Поділля" у сумі 643289,48 грн. із зазначенням призначення платежу: "погашення кредиторської заборгованості згідно договору № 1 та акту звірки взаємних розрахунків від 09.11.2007 р., в т.ч. ПДВ у сумі 107214,91 грн."(т.1, а.с.35).

Господарським судом Хмельницької області з посиланням на керівництво по експлуатації змішувача для сипучих продуктів ВСЕЛУГ Торнадо ТМ 1200К затвердженої 06.10.2003 р. головним конструктором ТзОВ „ВСЕЛУГ" та технічний опис і інструкції по експлуатації тензометричної вагововибійної лінії ТРLN-50 (т.1, а.с.5-19) зроблено вірний висновок про те, що дане обладнання є предметом усіх вищезазначених договорів, накладної та акту приймання-передачі.

Так само колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що відповідно до п.п.1.2, 10.1.1 договору лізингу, ТзОВ "Профілайн-Поділля" не став власником лізингового обладнання та допустив порушення строку сплати лізингових платежів, що є підставою вилучення предмету лізингу.

У відповідності до ч.1 ст.205, ч.1 ст. 658, ч.3 ст. 388, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що, ТзОВ "ВКФ"Профілайн" придбав спірне майно у ТзОВ "Профілайн-Поділля" на підставі усної угоди, виконання якої відбулося у відповідності до накладної № 128-ОС від 08.11.2007р., а не на підставі договору №1 від 09.11.2007р., оскільки вказані правочини вчинені у нелогічній календарній послідовності і спірне обладнання не є предметом вказаного договору.

При цьому заслуговують на увагу твердження місцевого господарського суду про те, що в даному випадку цивільні права та обов'язки у сторін виникли на підставі накладної №128-ОС від 08.11.2007р.

Таким чином, на підставі передачі спірного обладнання за даною накладною між суб'єктами господарської діяльності (відповідачем 1 та відповідачем 2), згідно з приписами ст.ст.11,202,509,642 ЦК України, ст.173 ГК України  виникли зобов'язання, які за своїм змістом фактично є укладенням договору купівлі-продажу.

При цьому, апеляційна інстанція погоджується з місцевим господарським судом, що розрахунки ТзОВ "ВКФ"Профілайн" проведені із ТзОВ "Профілайн-Поділля" не згідно накладної № 128-ОС від 08.11.2007р., а здійснені на погашення кредиторської заборгованості згідно договору № 1 від 09.11.2007р., який будь-якого відношення до усної угоди зважаючи на її зміст, не має.

Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що правочин, на виконання якого оформлено накладну №128-ОС від 08.11.2007р., укладений з порушенням ст.ст. 203 ч.1, 658 ЦК України, а позивач внаслідок непослідовності дій та невизначеності правочинів вчинених відповідачами, помилково вважав приюдиційним правочин, який в свою чергу породжує цивільні права та обов'язки між сторонами саме договір № 1 від 09.11.2007р., місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування в даному випадку п.1 ст.83 ГПК України, та відповідно визнав недійсним правочин,  вчинений у вигляді накладної №128-ОС від 08.11.2007р.

За таких обставин, місцевий господарський суд прийняв законне рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог в частині вилучення у відповідача 1 - ТзОВ "ВКП "Профілайн" спірного обладнання.

Оскільки договір № 1 від 09.11.2007р. не створює будь-яких зобов'язань сторін щодо спірного обладнання, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в позові  в цій частині.

Натомість суд, відмовивши в позові в цій частині, не врахував приписи ст. 49 ГПК України, щодо розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову.

Відтак рішення в цій частині підлягає зміні, в частині стягнення з ТзОВ "Профілайн-Поділля" не 3082,99 грн., як зазначено в резолютивній частині рішення (частина 4), а 2997,99 грн. (3082,99 грн. - 85,00 грн.).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, посилання апелянта на те, що ТОВ "ВКП"Профілайн" придбало спірне майно у ТОВ "Профілайн-Поділля" по оплатному (укладеному в усній формі) договору в особи, яка не мала права його відчужувати, про що Покупець не знав і не міг знати, і тому він в цьому правочині має статус добросовісного набувача, що згідно з п. 1 ст.388 ЦК України, позбавляє права власника майна (позивача) вимагати це майно від набувача (Відповідача-1), на думку колегії суддів є безпідставними, і не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2006р. № 05/110/06-обл., договору фінансового лізингу № 1-93/06-обл від 29.12.2006р. укладених між ТОВ "Універсальна лізингова компанія" та ТОВ "Профілайн-Поділля", відповідно до положень Закону України "Про фінансовий лізинг" майно є власністю ТОВ "Універсальна лізингова компанія".

Згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Підпунктом 7 пункту 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", та умовами договору лізингу передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно з ч.3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Крім того, майно з самого початку його придбання ТОВ "Профілайн-Поділля", та після його подальшого відчуження ТОВ "Універсальна лізингова компанія", передачі знову ТОВ "Профілайн - Поділля" у фінансовий лізинг, а потім і незаконного відчуження ТОВ "ВКП"Профілайн" знаходилось за однією і тією ж адресою, а саме: Кам'янець-Подільський район, село Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 3. Майно змонтоване і введено в експлуатацію за вказаною вище адресою, що також відповідає адресі, вказаної в п.4.1 договору фінансового лізингу.

Крім того, як вбачається  з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.06.2010р. №6110423, №6110325, №6110225 (т.1, а.с.110-116), Симонов Валентин Вікторович є засновником (учасником) і директором ТОВ "Профілайн - Поділля" (частка - 85 % в статутному капіталі), є засновником ТОВ "Компанія СИМОНОВА" (з часткою 100% в статному капіталі), яке в свою чергу є засновником і ТОВ "ВКП"Профілайн" (43% в статутному капіталі). Тобто управління компаніями відповідачів здійснюється спільними засновниками і керівниками, місцезнаходження яких зареєстровано за однією адресою, що підтверджується офіційними документами (витягами).

На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що при укладанні спірного договору, посадові особи ТОВ "ВКП"Профілайн" знали про те, що ТОВ "Профілайн -Поділля" не є власником спірного майна, і відтак, не може вважатись добросовісним набувачем цього майна.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. З огляду на це, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо зустрічного позову, то колегія суддів цілком погоджується з висновком місцевого суду про те, що ТзОВ "ВКП "Профілайн" будь-яким чином не доведено те, що оспорювані правочини порушують чи оспорюють його права та охоронювані законом інтереси, оскільки він не є стороною даних договорів; їх укладення передувало даті укладання оспорюваного договору №1 від 09.11.2007р. та правочину, оформленого накладною № 128-С від 08.11.2007р., на підставі яких в свою чергу до відповідача 1 перейшло речове право на спірне майно.

Таким чином, місцевий суд дійшовши правильного висновку про безпідставність та необгрунтованість зустрічних позовних вимог в частині визнання договорів недійсними, правомірно відмовив в зустрічному позові в цій частині.

В той же час, суд дійшовши висновку, що предмет зустрічного позову в частині визнання договорів неукладеними не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України, повинен був відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Враховуючи це, рішення господарського суду Хмельницької області в цій частині підлягає частковому скасуванню.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "ВКП"Профілайн" задоволити частково.

1.Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. у справі №13/398-10 в частині вимог за первісним позовом змінити.

Частину 4 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: "Стягнути з ТОВ "Профілайн-Поділля" с. Гуменці Кам'янець-Подільського району на користь ТОВ "Універсальна лізингова компанія" м.Київ 2997,99 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. понесених витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

2. В частині вимог за зустрічним позовом рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. частково скасувати.

Резолютивну частину рішення (частини 5 та 6) викласти в такій редакції: "Зустрічний позов залишити без задоволення "

3. В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.2010р. - залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.