Апеляційний суд Запорізької області

Справа: № 22-4399                                 Головуючий у 1 -й інстанції: Мухін А.В.

2006р.                                              Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 серпня 2006р.                                                                  м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:            Бєлки В.Ю.

Суддів:                        Кримської О.М.

Спас О.В.

При секретарі: Винник І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа: ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО-2» Жовтневого району м. Запоріжжя про усунення перешкод в користуванні жилою площею та стягнення моральної шкоди,

встановила:

В серпні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., 3-тя особа: ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО-2» Жовтневого району м. Запоріжжя про усунення перешкод в користуванні жилою площею та стягнення моральної шкоди.

В позові зазначав, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2005 року його вселено в квартиру АДРЕСА_1. Між тим відповідачка ОСОБА_1 своїми протиправними діями чине перешкоди позивачу в користуванні житловою площею та створює неможливі умови для проживання.

Посилаючись на ці обставини просив суд вселити його у всі житлові кімнати р квартирі АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачку усунута перешкоди в користуванні житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 шляхом передачі йому ключей від квартири для зняття дублікату та демонтажа всіх замків у всіх жилих кімнатах квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки на його користь за рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 грн. та судові витрати в сумі 50 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2006 року позов задоволено частково.

Вселено ОСОБА_2 в усі жилі кімнати квартири АДРЕСА_1. Усунуто перешкоди у користуванні житловою площою вказаної квартири, зобов'язавши ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від квартири для зняття дублікату та демонтувати замки в жилих кімнатах квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати, відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, оскільки вона вважає неможливим проживання з ним в одній квартирі та стягнути з позивача на її користь судові витрати в сумі 170 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та доводи скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вселився в спірне жиле приміщення, як член сім'ї наймача, та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 26.10.1988 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 01.03.2005 року, вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та усунуто перешкоди в користуванні вказаною квартирою.

Вказане рішення суду було виконано примусово у травні 2005 року державним виконавцем ВДВС у Жовтневому районі.

Однак, після виконання рішення суду , ОСОБА_1 встановила замки на кімнати , ключі від яких утримує у себе, чим продовжує перешкоджати позивачу користуватись жилими кімнатами в спірній квартирі. Даний факт визнала і сама відповідачка ОСОБА_1 в судовому засідання суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, що проживають разом з ним користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

За таких обставин та враховуючи , що ОСОБА_2 має з ОСОБА_1 рівне право користування спірною квартирою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_2 в частині вселення його в спірну квартиру та усунення перешкод в користуванні нею.

До того ж, апеляційна скарга не містить конкретних доводів, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість оскаржуваного рішення, не наведено мотивованих заперечень проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано доказів його заподіяння саме з вини відповідачки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судців ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий Судді