Справа № 1-19/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Стасюк Р.М., при секретарі  Федорчук Л.О., за участю прокурора Косіка О.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 Славутського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого: 26.04.1999 року Нетішинським міським судом за ст. 206 ч.2 , 44 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; 17.01.2000 року Славутським районним судом за ст. 140 ч. 3, 44 КК України до 3 років позбавлення волі; 29.12.2004 року Славутським міськрайонним судом за ст.185 ч.3,296 ч.1, 189 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 21.04.2010 року Славутським міськрайонним судом за ст.185 ч.2 до 6 місяців арешту

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

що 13.05.2010 року а м. Нетішин в період часу з 19 по 20 годину, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі по АДРЕСА_2, куди його було запрошено, скориставшись відсутністю мешканців квартири та маючи за мету таємно викрасти чуже майно, з корисливих мотивів, шляхом вільного відкритого доступу повторно, таємно викрав з шафи спальні квартири ОСОБА_3 належний останньому ДВД- програвач марки «LG» з блоком живлення та пультом дистанційного керування загальною вартістю 969,00 грн.

Розпоряджаючись викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_2 продав викрадений ним ДВД- програвач марки «LG» громадянину ОСОБА_4 за 250,00 грн., отримані кошти потратив на придбання алкоголю. Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_2 заподіяв потерпілому майнової шкоди на загальну суму 969,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України свою вину  не визнав і показав, що 13.05.2010 року він разом з ОСОБА_5, на запрошення ОСОБА_6 поїхав до неї в гості в АДРЕСА_3. З собою по дорозі придбали пляшку горілки ємністю 0.5 л., продукти. Приїхавши в гості, він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпочивали та вживали спиртні напої. Під час спільного відпочинку до них в двері постукала сусідка ОСОБА_6, яка сказала, що вони голосно відпочивають і що та викличе працівників міліції.  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли на вулицю, а він та ОСОБА_5 яка в той час відпочивала в залі, залишились в квартирі. Розбудивши ОСОБА_5 він пішов в туалет, коли ОСОБА_5 зібралася, вони поїхали додому в АДРЕСА_1.

Про те, що вкрали ДВД-програвач у ОСОБА_3 він дізнався згодом, коли той приїжджав до нього та запитував хто вкрав ДВД. На той час він не знав, що крадіжку скоїла ОСОБА_5.

Коли приїхали працівники міліції то ОСОБА_5 розповіла йому обставини скоєння крадіжки. Він вирішив взяти провину на себе тому, що не хотів, щоб ОСОБА_5 відповідала за крадіжку, оскільки в неї на утриманні перебуває малолітня дитина.

Пізніше ОСОБА_8 сказав, що йому «світить» строк, що його посадять, тому не треба брати злочин на себе, не треба прикривати ОСОБА_5, хай та зізнається адже кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі їй не загрожує. Тому він змінив покази які давав на досудовому слідстві.

До показань ОСОБА_2, в яких він не визнає своєї провини в інкримінованому йому злочині, суд відноситься критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що неодноразово даючи послідовні показання про обставини вчинення ним злочину, а згодом заперечивши свою причетність до нього та впливаючи на свідка ОСОБА_5, яка змінила свої показання, взявши всю вину на себе, оскільки є раніше не судимою та має на утриманні малолітню дитину, він таким чином намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, оскільки раніше неодноразово був засудженим за вчинення корисних злочинів до покарання у виді позбавлення волі.      

Потерпілий ОСОБА_3, показав, що по АДРЕСА_2 він проживає зі своєю старшою сестрою – ОСОБА_6 та старшим братом – ОСОБА_9 14.01.2010 року він придбав в магазині «Вікотек» в м.Нетішин за власні кошти в сумі 969 гривень собі ДВД-програвач марки «LG», яким став користуватись в себе дома. 13.05.2010 року до нього додому приїхали в гості його знайома – ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем – ОСОБА_2, якого він тоді бачив вже вдруге. Коли ті завітали, то дома знаходився він, його сестра ОСОБА_6 та знайомий – ОСОБА_7, який проживає в АДРЕСА_3. Про те, що в нього в квартирі знаходиться ДВД-програвач знали всі. Напередодні ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були в нього в квартирі і дивились ДВД-програвач. Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 не знали де він ховає ДВД-програвача, а він ховав програвач в рукаві куртки в шафі спальні, прикривши його футболкою. Коли він пішов із дому то в квартирі залишались ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які розпивали спиртні напої. Хто приніс спиртні напої він не знає. Коли він повернувся до квартири,  ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на той час вже поїхали додому, то вирішив подивитись чи ДВД-програвач на місці, але виявив, що той зник. Він почав розпитувати сестру ОСОБА_6 та свого брата – ОСОБА_9 чи не знають ті де ДВД-програвач, однак йому казали, що не знають, але підозрюють, що крадіжку вчинив ОСОБА_2, який схильний до цього. Наступного дня він їздив додому до ОСОБА_2 та запитував в того де його ДВД-програвач, але ОСОБА_2 сказав, що не знає де програвач та що той програвача не брав. Він був змушений звернутись в міліцію. Десь в кінці другої декади червня 2010 року він приїхав до ОСОБА_2 знову, бо той телефонував і казав, що приходила міліція, що це він викрав його ДВД-програвач і поверне програвача. Коли він прибув до того, то ОСОБА_2 передав йому пульт дистанційного керування до ДВД-програвача і пояснив, що сам програвач той продав своєму знайомому за 250 гривень, бо потрібні були гроші. Також сказав, що коли буде мати гроші, то викупить ДВД-програвач і поверне йому. Просив не притягувати того до кримінальної відповідальності.

Крадіжкою ДВД-програвача з акумуляторним пристроєм та пультом дистанційного керування йому заподіяно майнову шкоду на суму 969 гривень, оскільки ДВД-програвач був новий і куплений саме за таку суму. На даний час завдані збитки йому не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 13.05.2010 року вона разом з ОСОБА_2, на запрошення ОСОБА_6 поїхала до неї в гості в АДРЕСА_3. Приїхавши в гості, вона разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпочивали та вживали спиртні напої. Під час спільного відпочинку вона пішла в зал відпочити.

Відпочиваючи в залі вона викрала ДВД-програвач, який знаходився в рукаві куртки в шафі спальні. Про те, що вона викрала ДВД-програвач вона зізналась ОСОБА_2 коли приїхали працівники міліції.

До показань свідка ОСОБА_5, яка змінила свої показання під час додаткового допиту та підтримала їх під час судового слідства, слід відноситись критично, оскільки вказані показання суперечать зібраним у справі доказам, спрямовані на перетягування вини на себе під впливом захисту інтересів ОСОБА_2, з яким вони співмешкають та який неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення корисливих злочинів.

Зі слів ОСОБА_5, вона зізналась у вчинені крадіжки після того як дізналась, що кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі щодо неї не буде застосована, оскільки у неї на утриманні перебуває малолітня дитина.

Свідок ОСОБА_6 показала, що в АДРЕСА_2 вона поживає разом зі своїми молодшими братами – ОСОБА_9 та ОСОБА_3. 14.01.2010 року її брат ОСОБА_3 придбав в магазині «Вікотек» в м.Нетішин за власні кошти в сумі 969 гривень «ДВД-програвач», яким став користуватись в них дома.

13.05.2010 року до них додому приїхали в гості її знайома – ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем –ОСОБА_2. Вони проживають в АДРЕСА_1 напроти клубу. Коли ті завітали, то дома знаходилася вона, її брат ОСОБА_3, знайомий – ОСОБА_7, який проживає в АДРЕСА_3. Про те, що в неї в квартирі знаходиться ДВД-програвач знали всі, але брат ховав програвач щоб його ніхто не вкрав. За відпочинком всі вживали спиртне, яке придбали ОСОБА_2 з ОСОБА_5, бо в них були гроші. Брат ОСОБА_3 не вживав з ними спиртного і пішов на вулицю собі гуляти. Через певний час зателефонував брат – ОСОБА_9 з АДРЕСА_1 і сказав, щоб зачекали і той скоро буде. Під час розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стали сваритись між собою, оскільки ОСОБА_2 наполягав на тому, щоб ОСОБА_5 їхала з ним в с.Кривин, а та не хотіла. Прийшла сусідка з третього поверху, оскільки почула шум та сказала заспокоїтись, бо викличе міліцію. Вона сказала ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не сваритись, бо їй проблеми не треба і з ОСОБА_7 вийшла на вулицю та залишила ОСОБА_2 з ОСОБА_5 в себе в квартирі, щоб ті розібрались з собою та виходили теж. Сама вийшла на вулицю та присіла на лавку біля першого під‘їзду їх будинку. Коли були на лавці, то ОСОБА_2 з ОСОБА_5 не було 15-20 хвилин. Потім вони обоє вийшли з її – третього під‘їзду, при чому першою йшла ОСОБА_5, а позаду неї з інтервалом близько 2-х метрів, ОСОБА_2 Вони швидкою ходою попрямували до автобусної зупинки, оскільки 3-й під‘їзд був зі сторони зупинки. Їх вона не кликала, бо ті відійшли швидко і сенсу їх кликати вже не було. Коли була біля під‘їзду, то прийшов  брат ОСОБА_9 і сказав, що бачив як швидкою ходою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пішли до зупинки, не помітивши його. Через певний час з вулиці прийшов  брат ОСОБА_3, який повідомив про те, що в того викрали зі схованки ДВД-програвач. Вона відповіла, що не знає хто це зробив, але здогадується, що це міг зробити ОСОБА_2. ОСОБА_3 вона порадила викликати працівників міліції та повідомити про те, що сталось. Згодом від ОСОБА_3 дізналась, що йому телефонував ОСОБА_2, який зізнався, що викрав ДВД-програвач та що поверне програвача.

Свідок ОСОБА_8, показав, що в перших числах червня 2010 року він зайшов до ОСОБА_2, який сказав, що має ДВД-програвач який коштує близько 1000 гривень, але який він може продати набагато дешевше, якщо хтось купить. Він погодився допомогти. Про злочинне походження програвача він не знав.

Коли ходили по хатах та шукали, де б можна продати програвача помітив, що зі сторони м.Славута їхав ОСОБА_4, що приймає в них в с.Кривин металобрухт. Він його зупинив та запропонував придбати ДВД-програвач. Ростислав попросив показати ДВД-програвач, ОСОБА_2 виніс програвач. Програвач мав подряпини на корпусі. ОСОБА_2 захотів за програвач близько 400 гривень, але ОСОБА_4 сказав, що оскільки програвач був в користуванні, то той може придбати програвач лише за 250 гривень. На вказану ціну ОСОБА_2 погодився.

Свідок ОСОБА_4, показав, що десь в кінці травня – на початку червня 2010 року він на власному автомобілі марки «Фольксваген Джета», д.з. НОМЕР_1 синього кольору їхав зі сторони м.Славута в напрямку м.Нетішин. В цей час його зупинив ОСОБА_8, житель АДРЕСА_1. Коли зупинив, то став пропонувати йому придбати в того ДВД-програвач. Він бачив, що неподалік стояв товариш ОСОБА_8. ОСОБА_8 став пояснювати, що продає свій ДВД-програвач, оскільки терміново потрібні гроші. Запевняв, що програвач не має злочинного походження, а сам програвач придбаний за зароблені гроші. Йому відомо про те, що ОСОБА_8 працює на пилорамі в с.Кривин та дійсно заробляє гроші, тому він повірив та придбав в ОСОБА_8 програвач за 250 гривень. Коли привіз програвач додому, то ввімкнув програвача і перевірив чи добре той працює, але програвач працював не належним чином і тому він вирішив продати програвач. Пригадує, що через день чи два поїхав на міський ринок м.Нетішин, що в районі розташування світлофора, де незнайомому чоловіку продав ДВД-програвач за 350 гривень. Він не знав про те, що купує крадене, ОСОБА_8 його переконав в цьому, адже він кілька разів перепитував того чи не подає ОСОБА_8 крадене і той його переконав, що все гаразд. Про те, що він придбав, а згодом продав майно, що було викрадено, він дізнався від міліціонерів, які прийшли взяти в нього пояснення.

Свідок ОСОБА_11 показав, що працював о/у СКР Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області. Він складав протокол явки з повинною ОСОБА_2 Ніхто до підсудного заходів психічного чи фізичного насильства не вчиняв, що не заперечується і підсудним. ОСОБА_2 розповів про всі обставини вчиненої ним крадіжки, а саме де знаходився ДВД-програвач і чим він був прикритий, що повністю співпадало з показами потерпілого. На відміну від його показів ОСОБА_5 не знала таких подробиць, а лише в загальних рисах розказувала про крадіжку.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 не визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, його вина в  повному обсязі доведена зібраними у справі доказами, а саме; Матеріалами протоколу огляду місця події від 14.05.2010 року, де вказано, що під час огляду квартири по АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_3 та який повідомив про крадіжку його ДВД-програвача, ДВД-програвача виявлено не було,(а.с10-11);  повідомлення про крадіжку (а.с. 9);  протоколом явки з повинною (а.с.18).

Сукупність наведених доказів дає суду можливість зробити висновок, що в діях  ОСОБА_2  є склад злочину, передбачений ст.185 ч.2  КК України - таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно і його дії  кваліфіковані вірно.

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України)   

При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.  

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, відповідно до ст.12 КК України, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудної, а саме: те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності.  

Обставина, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням особи ОСОБА_2 суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе лише в ізоляції від суспільства, з призначенням покарання відповідно до санкції  ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Судових витрат по справі немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік два місяці

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній- утримання під вартою, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув‘язнення з 08 вересня 2010 року  і з цього часу рахувати строк відбування покарання.   

 Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом  15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нетішинський міський суд.

Суддя:                   Стасюк Р. М.