Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3875/2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Онищенко Е.А.
Коваленко А.І.
При секретарі: Ткаченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «14» квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що його 26.10.2004 року квартиру було залито відповідачем по справі.
Просив суд стягнути на свою користь 754 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.
В жовтні 2005 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з доповненою позовною заявою до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, третя особа - КП „ВРЄЖО - 2" Жовтневого району м. Запоріжжя, про стягнення матеріальної збитків та моральної шкоди.
В позові зазначили, що 20.06.2005 року відповідачі знов залили їх квартиру. Причиною залиття стало зірвання шлангу на холодній воді. Просили суд стягнути матеріальні збитки, які, згідно акту, складають 1689 грн. та 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2006 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2443 грн. моральної шкоди, 85 грн. судових витрат, 200 грн. за юридичні послуги та 1000 грн. моральної шкоди, а всього 3728 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та вивчення обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 ОСОБА_4, районний суд не послався, але правильно виходив з положень ст.ст. 1166,1167 ЦК України, а саме з того що, в обидва випадках в жовтні 2004 року і червні 2005 року з вини відповідачів, які проживають вище на етаж , відбулося залиття квартири позивачів, а тому поклав на них обов'язок по відшкодування матеріальної і моральної шкоди .
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Районним судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, поясненнями свідків, актами про залиття квартири, що позивачі ОСОБА_3 являються власниками АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_2 являються власниками АДРЕСА_2.
26 жовтня 2004 року і 20 червня 2005 року в результаті зриву шлангу, відбулося залиття квартири позивачів з вини мешканців АДРЕСА_2, які провели сантехнічні роботи в своєї квартирі самостійно без виклику робітників ЖЄУ і без додержання технічних вимог. Після повторного залиття в ЖЄУ, знов не зверталися.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те що, відповідачі зобов'язані відшкодувати позивачам матеріальну і моральну шкоду, як особи які вині в завданні цієї шкоди. Відповідачі ОСОБА_3 не довели, що шкода завдана не з їх вини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія судців вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «14» квітня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: