Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3770/2006 р.                                   Головуючий у 1 інстанції: Семікін В.В.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2006 року                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:          Бондара В.О.,

Суддів:                   Онищенко Е.А.

Коваленко А.І.

При секретарі:           Ткаченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "20" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2, ТОВ «Метро», третя особа -Управління захисту прав споживачів в Запорізькій області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок порушення прав споживача, та зустрічним позовом ТОВ «Метро» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2004 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що між ним та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 30.09.2003 року укладений договір на установку металево - пластикового вікна та сплачено аванс в сумі 700 грн, проте вікно не було повністю встановлено і допущені суттєві відступи від умов договору щодо ширини підвіконня. Замість обумовленого підвіконня шириною 350 мм встановлено підвіконня шириною 400 мм.

На неодноразові звернення позивача щодо усунення недоліків відповідач не відреагувала. Лише в квітні 2004 року ОСОБА_1 вдруге вже ТОВ „Метро" переустановило вікно, що також було виконано з суттєвими недоліками, а саме, встановлене підвіконня шириною 330 мм, неякісно запінені віконні пройми, перекошене підвіконня, наявність зазорів.

На звернення ОСОБА_1 від 18.06.2004 року до ТОВ „Метро" з приводу неякісної установки вікна надійшла відмова.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на його користь за неякісно виконану роботу 700 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та 170 грн. в рахунок відшкодування інших витрат.

В судовому засіданні за клопотання представника третьої особи, як другого співвідповідача, притягнуто ТОВ „Метро".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і просив розірвати договір підряду на виготовлення і встановлення металево - пластикового вікна, стягнути власне з ОСОБА_2- 1055 грн. сплачених ним грошей за виготовлення і встановлені вікна, 3000 грн. завданої моральної шкоди, яка спричинена неякісно виконаною роботою та судові витрати у сумі 490 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах доводів скарги, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, районний суд виходив з положень ст.ст. 332, 342 ЦК України редакції 1963 року, а саме з того що, позивач прийняв виконану роботу і оплатив її, претензій у відповідності зі ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо її недоліків не виказував. Згідно з висновками будівельно-технічної експертизи, деталі встановленого в квартирі позивача металево-пластикового вікна відповідають ДСТУ БВ , а також розмірам в оцінки-вартості від 29.09.2003 року, розмір підвіконної плити відповідає картки зняття замірів від 27.09.2003 року, а твердження ОСОБА_1 щодо повторної установки вікна працівниками ТОВ «Метро» не знайшли свого підтвердження.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Районним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено усний договір на виготовлення металево-пластикового вікна у квартир позивача, відповідно до картки зняття замірів від

27.09.2003  року і оцінки-вартості від 29.09.2003 року , та ОСОБА_1 сплачено аванс у

розмірі 700 грн. Загальна вартість згідно з оцінкою-вартості становила 1055 грн.

18 жовтня 2003 року працівниками ТОВ «Метро» у квартирі позивача встановлено металево-пластикове вікно згідно до картки зняття замірів. В той же день позивачем сплачено 300 грн. за виконане замовлення. Також позивачем сплачено в рахунок виконання замовлення по виготовленню і встановленню вікна 55 грн. Після встановлення вікна ніяких претензій з приводу його неякісної установки до ТОВ «Метро» та ОСОБА_3 до18.06.2004  року не пред'являв.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те що, підстав для розірвання договору та стягнення матеріальної і моральної шкоди не має, у зв'язку з його добросовісним виконанням.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія судців вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "20" квітня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців.

Головуючий

Судді: