Справа № 22-ц-595/2011 Головуючий у I інстанції – Куровський Ю.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Литвиненко І. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛитвиненко І.В.,
суддів:Заболотного В.М., Шарапової О.Л.,
при секретарі:Штупун О.М.,
за участю:представника ПАТ КБ „Приватбанк” Супрун Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” про розірвання договору, повернення коштів банківського вкладу та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
18.11.2010 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ПАТ КБ „Приватбанк” про розірвання договору банківського вкладу, повернення коштів за вкладом та стягнення моральної шкоди. 24.11.2010 року ПАТ КБ „Приватбанк” повернуло ОСОБА_6 всю суму вкладу і нараховані проценти, а тому ОСОБА_6 зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 3% послуги за кожний день прострочення надання послуги, що передбачено ст.10 ч.5 Закону України „Про захист прав споживачів”, та 10000 грн моральної шкоди відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України.
Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з ПАТ КБ „Приватбанк” на користь ОСОБА_6 21250,26 грн пені, 120 грн на відшкодування витрат ІТЗ і на користь держави 212,5 грн державного мита та відмовив в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „Приватбанк” просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Закон України „Про захист прав споживачів” не розповсюджується на правовідносини, що виникли з договору банківського вкладу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2006 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ „Приватбанк” був укладений договір банківського вкладу. 03.11.2010 року позивачу, на його вимогу, було відмовлено в поверненні суми вкладу та відсотків і, тільки після звернення до суду, відповідач повернув всю суму вкладу та відсотків.
ОСОБА_6 вважає, що такими діями йому було завдано моральну шкоду, а також відповідно до ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів” відповідач повинен сплатити пеню за кожен день затримки виконання послуги по поверненню коштів.
Задовольняючи позов в частині стягнення пені, суд першої інстанції погодився з доводами ОСОБА_6 і послався на Закон України „Про захист прав споживачів”.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки Закон України „Про захист прав споживачів” не розповсюджується на правовідносини, що виникають з договорів банківського вкладу, ці правовідносини не мають фінансово-кредитний характер, поняття якого визначено ст.1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
За таких обставин, підстави для стягнення пені згідно до ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів” відсутні і рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення пені.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з урахуванням повної відмови в задоволенні позовних вимог.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.10 Закон України „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, ст.ст. 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року в частині задоволених вимог та стягнення державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення скасувати і відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” про стягнення пені.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” 226,25 грн на повернення судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: