Справа № 1-49/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Стасюк Р.М., при секретарі  Федорчук Л.О., за участю прокурора Супруна О.О.,  розглянувши кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Трохин, Овручцького району, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, що має на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

що 10.01.2011 року близько 14 години 00 хвилин, підсудний ОСОБА_1, знаходячись в приміщені магазину «Дешеві речі», що по вул. Набережна 15 шляхом вільного доступу, таємно викрав з-під стільниці стола мобільний телефон марки «Моторола Е-8» вартістю 2000,00 грн в середині якого була активована сім-картка мобільного оператора «Київ-Стар» вартістю 10 грн. на рахунку якої були кошти для розмов в сумі близько 35,00 грн.

Розпоряджаючись викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_1 став зберігати викрадений мобільний телефон за місцем свого проживання внаслідок чого заподіяв потерпілій майнової шкоди на загальну суму 2045,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину  визнав  повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочину, просив суворо не карати.

Крім визнання вини, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч.1 ст. 185 КК України  стверджується  матеріалами справи зібраними в ході досудового та дослідженими в ході судового слідства, а саме: протоколом усної заяви (а.с.2); протоколом явки з повинною (а.с.3); протоколом огляду та вилучення (а.с.11-12).

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 10.01.2011 року близько 14.00 годин коли в магазині «Дешеві речі» знаходилась вона та її напарниця ОСОБА_3 зайшли чоловік та жінка, на вигляд вони мали вік до 25 років, коли дівчина почала вибирати co6i одяг, її напарниця пішла по справах. Вона залишилась в магазині i почала допомагати дівчині вибирати peчі, а саме вони підшуковували для неї брюки, так як дівчина не середньої тілобудови, а більш схильна до повноти, то брюки вони для неї шукали досить довго, міряла дуже багато речей, більше 4-х пар брюк, та футболок. В цей час молодий чоловік сидів біля столу на стільці та дивився телевізор. В магазині вони знаходились більше 40 хвилин, й хлопець декілька разів виходив на вулицю, перший раз той вийшов не на довго i через хвилину зайшов назад, другий раз виходив здається курити.

Під час того як той дивився телевізор, то переглядав диски які лежали під столом на  полиці, запитував чи можна взяти до дому подивитись один із дисків, навіть xoтів його придбати.

Після того як дівчина вибрала co6i речі хлопець розрахувався та вони пішли із магазину.

Вона хотіла зателефонувати до напарниці але телефону, який до того лежав біля дисків, під столом, не виявила.

Про факт вчинення крадіжки нею було написано заяву в міліцію.

Даний телефон їй повернули. Претензій до підсудного немає, просить суворо не карати.

Сукупність наведених доказів дає суду можливість зробити висновок, що в діях  ОСОБА_1  є склад злочину, передбачений ст.185 ч.1  КК України - таємне викрадення чужого майна(крадіжка) і його дії  кваліфіковані вірно.

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України)   

При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.  

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, відповідно до ст.12 КК України, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудної, а саме: те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.  

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, відшкодування завданих збитків, наявність на утриманні малолітньої дитини, думку потерпілої, яка не настоює на суворій мірі покарання підсудному.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням особи ОСОБА_1 суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання відповідно до санкції  ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Моторола Е-8» повернутий  потерпілій ОСОБА_2

Судових витрат по справі немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання,  у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

Речові докази, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 залишити їй,  як законному володільцеві.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без змін-підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом  15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нетішинський міський суд.

Суддя:                   Стасюк Р. М.