АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-4541/ 2006 р. Головуючий у 1-й
інстанції: Скляр С.Ю. Суддя-доповідач: Осоцький І.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01» серпня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Осоцького І.І.
Кримської О.М. При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від "14" червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до КСП "Олексіївське" Куйбишевського району Запорізької області про усунення порушення в запису у трудовій книзі, стягнення майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому зазначала, що працювала ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24 грудня 2001 року по 21 вересня 2005 року. У зв'язку з обиранням нового голови КСП, вона 07 вересня 2005 року подала заяву про звільнення за власним бажанням. 21 вересня 2005 року, після двотижневого відпрацювання, ОСОБА_1, передала бухгалтерські документи та ознайомилась з наказом про її звільнення за ст. 38 КЗпП України. Того ж дня голова КСП Буць З.С. відмовила позивачу зробити запис у трудовій книжці та видати її. 03 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до Куйбишевського РВ УМВС України в Запорізькій області із заявою про допомогу в отримані трудовій книжки. Після перевірки за заявою, ОСОБА_1 18 жовтня 2005 року отримала трудову книжку поштою. В трудовій книжці було зроблено запис про звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України, за виявом недовіри.
Позивач вказала, що через зміну формулювання причини звільнення та через затримку видачі трудової книжки, вона не змогла працевлаштуватись на іншу роботу, і до цього часу не працевлаштована. Посилаючись на те, що при її звільненні відповідач порушив вимоги трудового законодавства, позивач ОСОБА_1 просить скасувати наказ про її звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України, зобов'язати відповідача внести запис про звільнити її за ст. 38 цього ж Кодексу у трудовій книжці, а днем звільнення вважати час проведення змін. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь завдану майнову шкоду в розмірі 5170 грн. у зв'язку з неотриманням заробітної плати бухгалтера з 21.09.2005р. по 01.06.2006 року, з урахуванням індексації на заробітну плату і компенсації за затримку її виплати, а також і відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 5009 грн. 52 коп.
Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 14 червня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до КСП "Олексіївське" Куйбишевського району Запорізької області про усунення порушення в запису у трудовій книзі, стягнення майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій зазначала, що рішення є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, просили скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення її позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задовленню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинами справи.
Постановлюючи рішення суду про відмову у задоволенні позову, суд вважав, що ОСОБА_1 до 22.09.2005 року у КСП „Олексіївське" і була на законних підставах звільнена по п.2 ст.41 КЗпП України за наказом НОМЕР_1.
Однак з таким висновком суду погодитися не можливо.
Відповідно до ст.,ст. 38, 39-1 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання договору, власник або уповноважений орган не вправі звільнити його за поданою заявою.
Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1працювала ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.12.1995 року, з 24.12.2001 року ІНФОРМАЦІЯ_2.
07.09.2005 року ОСОБА_1 подала заяву голові КСП про звільнення, на якій зроблено запис головою КСП „Олексіївське" про звільнення позивача з 21.09.2005 року/а.с.30/.
За наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1, з яким вона була ознайомлена, звільнена по ст.38 КЗпП України з 21.09.2005 року/а.с.4,35/.
Отже 21.09.2005 року трудовий договір сторін було розірвано на підставі ст.38 КЗпП України. Цей наказ стронами не був оскаржен та не скасован.
21.09.2005 року та 22.09.2005 року ОСОБА_1 на запрошення голови КСП /а.с.44,48,51/ проводила передачу бухгалтерськіх документів.
Однак після розірвання у встановленому законом порядку трудових відносин дії позивача при передачі бухгалтерських документів не можливо вважати продовженням раніш укладеного трудового договору чи укладенням нового.
Таким чином висновок суду про те, що трудовий договір між сторонами було продовжено та про правильні дії відповідача відносно запису у трудовій книзі про звільнення ОСОБА_1 з 22.09.2005 року по ст..41 п.2 КЗпП України не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам норм вищевказаного трудового законодавства.
Такі дії відповідача по внесенню у трудову книжку ОСОБА_1 незаконного запису про звільнення через затруднення працевлаштування спричинили останній моральної шкоди.
З врахуванням вищевказаного, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення порушення запису у трудовій книжці та стягненні моральної шкоди підлягає скасуванню з постановленням нового рішення у цій частині про зобов"язання голови КСП „Олексіївське" змінити запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про її звільнення, скасувати наказ про її звільнення по ст..41 п.2 КЗпП України, вказавши про звільнення по ст..З8 КЗпП України з 21.09.2005 року та про стягнення з відповідача моральної шкоди за порушення норм трудового законодавства при звільненні у розмірі -1 000 грн..
У матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи /а.с.11/,акти КСП „Олексіївське", з яких вбачається, що КСП не утримувало трудову книжку ОСОБА_1, яка знаходилась у неї.
Отже відсутні підстави вважати, що відповідач спричинив матеріальну шкоду позивачу через невидачу останній трудової книжки при звільненні. Тому рішення суду у частині відмови у задоволенні заявленого позиву про стягнення матеріальної шкоди судова колегія залишає без змін.
Керуючись ст.ст.307,309,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 14 червня 2006 року по цій справі скасувати, постановити нове рішення наступного змісту: „Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов"язати голову КСП „Олексіївське" зробити запис в трудовій книзі ОСОБА_1про її звільнення по ст..38 КЗпП України з 21.09.2005 року за наказом НОМЕР_2,скасувати наказ НОМЕР_1 про її звільнення по ст.41 п.2 КЗпП України.
Стягнути з КСП „Олексіївське" на користь ОСОБА_1моральну шкоду у розмірі - 1 000 грн."
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набуває законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: