Справа № 22-ц-609/2011    Головуючий у I інстанції – Бечко Є.М.  

Категорія – цивільна    Доповідач - Шемець Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Мамонової О.Є.,Позігуна М.І.,

при секретарі:Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія” про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

       ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року, якою справу за його позовом до ВАТ Банк „Біг Енергія” про стягнення коштів передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва.

                В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначену ухвалу суду і повернути справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.   

Апелянт зазначає, що на правовідносини, які виникли між ним та відповідачем, поширюється дія Закону України „Про захист прав споживачів”, а тому на підставі п.5 ст.110 ЦПК України як споживач послуг він має право пред’явити позов за своїм місцем проживання.    

               Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

          Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі відкрито з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки Чернігівську філію ВАТ Банк „БІГ Енергія” ліквідовано, а місцезнаходження відповідача відноситься до підсудності Шевченківського районного суду м.Києва.

         Апеляційний суд  при вирішенні питання щодо підсудності даного спору виходить з наступного.

        Позивачем заявлені вимоги до відповідача в особі Чернігівської філії ВАТ Банку „БІГ Енергія” про стягнення в порядку ст.ст. 535,1212-1214 ЦК України 186045грн.89 коп. плати  за безпідставне збереження коштів.

          Апеляційний суд враховує,  що на день звернення позивача до суду- 10 вересня 2010 року, суд першої інстанції, виходячи з положень п.7 ст.110 ЦПК України, вірно прийняв справу до свого провадження, оскільки Чернігівська філія ВАТ Банку „БІГ Енергія” ліквідована 27 вересня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2010 року було  відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду на 02 листопада 2010 року(а.с.14).

02 листопада 2010 року в зв”язку з неявкою сторін в судове засідання розгляд справи відкладено на 21 січня 2011 року (а.с.17).

Як вбачається з журналу судового засідання  21 січня 2011 року суд розпочав  розгляд справи по суті: головуючий доповів зміст заявлених позовних вимог, з”ясував у позивача, чи підтримує він свою заяву, і лише після цього на обговорення було поставлено питання про направлення справи за підсудністю та винесено оскаржувану ухвалу (а.с.23).

Як визначено п.6 Постанови Пленуму  Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”  - відповідно до частини четвертої статті 116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, незалежно від зміни обставин, які впливають на визначення підсудності справи, крім випадків, установлених частиною першою цієї статті.

Якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду(розгляду справи по суті-стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК).

Оскільки Чернігівську філію ВАТ Банку „БІГ Енергія” ліквідовано вже після відкриття провадження у справі і, відповідно, заяву ОСОБА_5 прийнято з дотриманням правил підсудності, та враховуючи, що суд фактично розпочав розгляд справи по суті, тому апеляційний суд вважає, що Деснянський  районний суд м.Чернігова  не вправі передавати справу до іншого суду і  саме  він повинен розглянути цей спір.

          Доводи ОСОБА_5, що на правовідносини, які виникли між ним та відповідачем, поширюється дія Закону України „Про захист прав споживачів” і тому він вправі звернутися до суду на підставі п.5 ст.110 ЦПК України, не є обгрунтованими, оскільки  вимоги позивача  полягають у стягненні з відповідача процентів за користування його грошима за депозитним вкладом, тобто, спірні правовідносини не стосуються споживчого кредиту і регулюються  нормами Цивільного кодексу України.

          Проте зазначені доводи не впливають на вирішення питання щодо законності оскаржуваної ухвали, оскільки порушення судом норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання передачі справи до іншого суду, і тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з поверненням справи до суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч.1 п.4, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.   

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 січня 2011 року – скасувати, справу направити до Деснянського районного суду м.Чернігова для продовження  розгляду.   

          Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, касаційному  оскарженню не підлягає

Головуючий:Судді: