Справа № 22-ц-429/11Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Категорія -48 Доповідач - Сташків Б.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Сташківу Б.І.
Суддів - Кузьми Р.М., Жолудько Л.Д.,
при секретарі - Юрдига Н.Р.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі Ѕ частки від всіх видів заробітку ОСОБА_1 щомісячно з дня пред’явлення позову і до досягнення дитини повноліття, посилаючись на те, що відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання дочки.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходу громадян на дитину відповідного віку, починаючи з 17 листопада 2010 року і до повноліття дитини.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 51 грн. судового збору в користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дочку в межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання.
В задоволенні решта позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшити розмір стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі до 1/6 частин всіх видів заробітку. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд не врахував, що на його утриманні знаходяться батьки похилого віку та незадовільний стан його здоров’я, що потребує додаткових витрат на лікування, а також те що він сплачує кредит за житло в розмірі 1600 грн. щомісячно.
В апеляційній інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи викладені в ній.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, проте подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.
В силу вимог ст. 182 СК України та роз’яснень, даних у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року №3, при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 05 листопада 2010 року.
Від даного шлюбу в подружжя народилась дочка –ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 29 березня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має на утримані ще неповнолітнього сина від першого шлюбу ОСОБА_6
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вмотивовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов’язків по утримання неповнолітньої дочки, та прийшов до вірного висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття і підставно стягнув аліменти з відповідача в користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, колегія вважає обґрунтованим визначений судом розмір аліментів на неповнолітню дитину, врахувавши матеріальне становище відповідача, а саме, що ОСОБА_1, згідно довідки ДПА в Тернопільській області №05-32-88 від 16 грудня 2010 року, працює на посаді головного державного податкового інспектора відділу економічного аналізу Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, його дохід за період червня по листопад 2010 року становить 21 720 грн.
Тому, колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Безпідставним, вважає колегія суддів, посилання апелянта на ст.181 СК України і на те, що він бере участь у утриманні дитини, допомагаючи їй матеріально у придбанні речей, одягу, продуктів харчування, у зв’язку з чим просить зменшити розмір аліментів. Стаття 181 СК України передбачає, що у випадку відсутності спору батьки самостійно за взаємною домовленістю між собою визначають способи (зокрема, розмір, порядок та форму) надання утримання своїм неповнолітнім дітям.
При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину, як у даному випадку, аліменти стягуються у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п. 17 передбачено, що за відсутності згаданої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і для вирішення справи в межах заявлених позовних вимог не мають правового значення.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків