03.02.2011
Справа № 22-393/2011р. Головуючий в 1 інстанції:
Таранцов С.П.
Категорія 39
Доповідач: Кузнєцова О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 3 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Бездрабко В.О..
Приходько Л.А.
при секретарі Пащекун К.В.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в середині листопада 2008 року вона, по усній домовленості, виконувала ремонтні роботи у будинку ОСОБА_3 По виконанню ремонтних робі відповідачка привселюдно, не маючи ніяких на те підстав, звинуватила її у крадіжці майна, а саме, трьох золотих кілець, срібного персня, жіночої сумочки, у котрій знаходилися документи на ім’я ОСОБА_3, документи на ім’я рідних відповідачки, а також чотири кредитні карточки банка «ПриватБанк».
Крім того, ОСОБА_3 розголошувала неправдивий факт крадіжки позивачкою її речей серед мешканців села, чим принизила її честь, гідність та ділову репутацію.
Посилаючись на те, що зазначені обставини ганьблять її честь, гідність і ділову репутацію, завдають їй великої моральної шкоди, позивачка просила визнати зазначені відомості такими, що не відповідають дійсності та порочать її честь і гідність, зобов”язати відповідачку вибачитися перед нею у присутності свідків, а також стягнути з неї на її користь 1700 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, яку розповсюдила серед мешканців смт Любимівка Каховського району Херсонської області ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 вчинила крадіжку майна з її будинку. Визнано, що вказана інформація порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4. Зобов’язано ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_4, поширену серед мешканців смт Любимівка Каховського району Херсонської області, через газету «Каховська Зоря»не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили за її рахунок. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1700 грн. та судові витрати в сумі 170 грн., а всього 1870 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним і необґрунтованим, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В письмових запереченнях ОСОБА_4 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 277 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
З"ясувавши усі обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд обґрунтовано дійшов висновку, що у листопаді 2008 року ОСОБА_3 поширювала серед мешканців смт Любимівка Каховського району Херсонської області інформацію про те, що ОСОБА_4 вчинила крадіжку у її будинку.
Постановою від 05.12.2008 року відмовлено в порушені кримінальної справи за фактом крадіжки майна ОСОБА_3 Згідно довідки Каховського РВ УМВС вказану постанову скасовано та порушено кримінальну справу за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України. Однак, жодних даних про особу, яка вчинила крадіжку немає.
Таким чином, негативна інформація, поширена про позивачку, є недостовірною, а тому позовні вимоги обгрунтовані.
Вказаний висновок підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 розповідала їм особисто, а також іншим мешканцям смт Любимівка про те, що ОСОБА_4 вчинила крадіжку у її будинку і тепер виплачує їй шкоду, завдану крадіжкою, дана інформація набула значного розголосу серед мешканців смт Любимівка.
Дослідивши у повному обсязі обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення спору, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за правилами ст. 277 ЦК України особисті немайнові права позивачки порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, тому вона має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, крім того, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Оскільки такий спосіб захисту прав, як вибачення, не передбачено цивільним законодавством України, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні таких вимог.
Проте, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 шляхом зобов’язання ОСОБА_3 спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_4 через газету «Каховська Зоря»не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили за її рахунок, оскільки спростування недостовірної інформації таким способом позивачка не вимагала.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що внаслідок дій відповідачки вона зазнала моральних страждань, а судом такі докази і обставини не встановлені.
Таким чином, ці позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог.
Крім того, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивачки підлягає стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позивних вимог, тобто витрати по сплаті судового збору на користь позивачки з відповідачки підлягають зменшенню до 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 75 грн., а рішення суду в цій частині зміні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 листопада 2010 року скасувати в частині зобов’язання ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_4, поширену серед мешканців смт Любимівка Каховського району Херсонської області, через газету «Каховська Зоря»не пізніше місяця з дня набрання рішення законної сили за її рахунок та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 75 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: