АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Судова палата з цивільних справ

Справа №22-4510                                                          Головуючий у 1-й

інстанції: Рибалко Н.І.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УЗИВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2006 року                                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Бондара В.О.

Суддів:            Коваленко А.І.

Онищенка Е. А.

При секретарі: Череватій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора м. Запоріжжя на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2006 року по справі за скаргою  ОСОБА_1   на неправомірні дії прокурора м. Запоріжжя, -

ВСТАНОВИЛА:

04 листопада 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії прокурора м. Запоріжжя.

В скарзі зазначала, що 23 вересня 2004 року вона подала на ім'я прокурора м. Запоріжжя заяву з проханням повідомити їй, де знаходиться частина майна, вилученого у неї, яке не значилось в акті на знищення і не було повернуто їй разом з іншим майном, а також повідомити причину з якої воно не повернуто.

04 жовтня 2004 року вона отримала відповідь заступника прокурора, в якій повідомлялось, що з порушеного нею питання прокуратурою м. Запоріжжя проводилась перевірка, про результати якої їй надавалась відповідь 04 серпня 2004 року. Однак лист від 04 серпня 2004 року був відповіддю на її скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Питання про зникнення майна не було предметом розгляду прокуратури міста.

На її повторне звернення 15 жовтня 2004 року до прокуратура місті за уточненням, чи є лист від 04 жовтня 2004 року відповіддю на її звернення від 23 вересня 2004 року, перший заступник прокурора повідомив, що не має можливості розглянути її скаргу, оскільки матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи знаходиться в суді. Однак зазначене нею питання не стосувалось вказаного матеріалу, дані про місцезнаходження зниклого майна і причини його неповернення їй ніким не перевірялись.

Вважала, що суб'єктом оскарження порушено її право, передбачене ст. 18 Закону України „Про звернення громадян", а саме, особисто приймати участь та вносити свої зауваження при розгляді заяви.

Зазначала, що зверталась особисто до прокурора м. Запоріжжя, а відповідь надійшла за підписом його заступника, що є порушенням ч. З ст. 15 зазначеного Закону.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд визнати дії прокурора м. Запоріжжя Скіданова О.Д. відносно залишення її заяви без перевірки неправомірними та зобов'язати його організувати перевірку з її участю.

Справа розглядалась неодноразово.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2006 року   скарга задоволена.

Визнано дії прокурорі м. Запоріжжя Скіданова О.Д. щодо залишення заяви ОСОБА_1 без перевірки та незабезпечення її участі у перевірці неправомірними.

Зобов'язано прокурора м. Запоріжжя Скіданова О.Д. розглянути заяву ОСОБА_1  за її участю та письмово у термін не більше одного місяця повідомити про результати перевірки заяви.

Стягнуто з прокурора м. Запоріжжя Скіданова О.Д. судові витрати на користь ОСОБА_1   у розмірі   3,40 грн.

В апеляційній скарзі прокурор м. Запоріжжя зазначає, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, скаргу  ОСОБА_1   залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до прокурора м. Запоріжжя Скіданова О.Д. в порядку, передбаченому ст. 1 закону України „Про звернення громадян", про що свідчить зміст її заяви, в якій вона просила дати відповідь на її звернення від 14 липня 2004 року з приводу місцезнаходження її майна, вилученого у неї працівниками міліції, але не переданого їй на зберігання згідно акту.

Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 05 жовтня 2005 року, в скарзі до суду ОСОБА_1  фактично оскаржується бездіяльність прокурора м. Запоріжжя щодо проведення перевірок заяв громадян і обов'язкового надання їм відповідей за результатами розгляду, тобто річ 'ідеться про поновлення її прав, закріплених Законом України „про звернення громадян".

Районний суд обґрунтовано дійшов висновку, що при розгляді заяви ОСОБА_1  прокурором м. Запоріжжя не були дотримані вимоги ст. ст. 15, 18, 19 Закону України „Про звернення громадян".

Доводи апелянта про те, що прокуратурою міста проводилась перевірка не відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян", а згідно КПК України, а також, що прокуратура не здійснює владних повноважень, мають характер припущення і не можуть бути визнані обгрунтованими.

Судом повно і всебічно досліджено обставини справи і тому він дійшов обгрунтованого висновку про те, що скарга  ОСОБА_1  підлягає задоволенню.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 199,200,205 КАС України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2006 року по цій  справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: