Справа №   2-а-1746/11  .

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

04 березня 2011 року

суддя Новокаховського міського суду Херсонської області  Бойко М.Є. розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка про визнання бездіяльності неправомірною,  стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -   

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що згідно Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідач не виплачує з 1.01.2006 року щомісячно як дитині війни соціальну допомогу в розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 зазначеного Закону. З наведених підстав просить суд визнати відмову УПФ України в м. Нова Каховка в нарахуванні та виплаті соціальної допомоги на рівні 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 18.08.2010 по 16.02.2011 року.

03.03.2011   року на адресу суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву від УПФ України в м. Нова Каховка,  в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову.   

Відповідно до ст. 183-2 КАС України  справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження у відсутності сторін.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.   

Згідно із довідкою УПФ про суму отриманої надбавки "дітям війни", яка виплачується одночасно з пенсією вбачається, що з 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, а саме: 01.01.2008 року у розмірі 47 грн.,  01.04.2008 року у розмірі 48,10  грн., 01.07.2008 року у розмірі 48,20 грн. з 01.10.2008 року і по даний час 49,80 грн.

Із заперечень відповідача встановлено, що УПФ не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.   

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.   

Згідно до ч. 2 ст. 3, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(у  редакції  від  18.11.2004,  закон чинний  у 2010 році), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків   мінімальної пенсії за віком   .державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Згідно з п.п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  ЗУ «Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту»)  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2  ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».   

Згідно з ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії   за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму  визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.     

Отже,  вимоги позивача зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за   період з 18.08.2010 – 16.02.2011 року, визнавши відмову в цьому неправомірною, в межах строку давності звернення до суду підлягає  задоволенню, оскільки відповідач у вказаний період мав діяти у відповідності з приписами чинної у 2010 році норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

Щодо доводів представника відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.   

Представником відповідача по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» Кабінету міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише в тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

           Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того позовні вимоги за період з 01.01.2011 року по 16.02.2011 року також підлягають задоволенню, оскільки на цей період часу поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», не призупинялась дія статті 6 вказаного закону, якою передбачено нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.                  Керуючись ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.   

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 18 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 року   - неправомірною.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за  період з  18 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 року  включно,  з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дні її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 167 КАС було повідомлено про можливість отримання  постанови суду безпосередньо в суді,  десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанов суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ                                                                                                                                           М.Є.БОЙКО