Справа № 22ас/1301              Головуючий у 1 інст.: Ольшевська Н.В.

Категорія - 41                  Доповідач: Невмержицька Т.І.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

Головуючого: Головчук С.В.

Суддів: Невмержицької Т.І.,Худякова A.M.,

при секретарі Прищепа О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської держадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень  на постанову Коростенського міськрайонного суду від 7 березня 2006 року,

встановив   :

У листопаді 2005 року позивачка звернулася до суду з позо­вом. Просила стягнути невиплачені кошти за 2003-2005 роки. При цьому зазначала, що є пенсіонеркою, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідачі неправомірно виплачували їй допо­могу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та доплату до пенсії у розмірах, пере­дбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмірі  до мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відповідачів недоотримані кошти в сумі 18880 грн.

Постановою Коростенського міськрайсуду від 7 березня 2006 року позов задоволений. З управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської держадміністрації стягнуто на користь ОСОБА_1   3030 грн. допомоги в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва. З Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень стягнуто на користь позивачки 774 9 грн. доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

В апеляційній скарзі апелянт порушує питання про скасування зазначеного судового рішення, посилаючись на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що порядок застосування Закону визначається постановою Кабінету Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, використання державних коштів на цілі, не передбачені кошторисом заборонено.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачка є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата позивачці коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже, спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться через органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазначеним Законом.

Виплати зазначених коштів позивачці за 2003-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою Постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправильно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 лип­ня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.198,202, 205,207 КАС України, суд -

постановив   :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень задоволити частково.  Рішення Коростенського міськрайонного суду від 7 березня 2006 року скасувати, ухваливши нове судове рішення. Відмовити ОСОБА_1   в задоволенні позову до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської держадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» за безпідставністю вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.

Головуючий:     Судді: