17.02.2011
Справа №22-ц-913/2011 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 57 Крисанова В.І.
Доповідач: Бездрабко В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого місяця 17 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Бездрабко В.О.
Суддів: Кузнєцової О.А.
Приходько Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області на постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 26 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2007, 2008, 2009 роки,
в с т а н о в и л а:
29 грудня 2009 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку вона не отримує.
Просила відновити пропущений строк для звернення до суду, та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2007-2009 роки. (4172,40)
Постановою Іванівського районного суду Херсонської області від 26 січня 2010 р. позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Іванівському районі Херсонської області (далі –Управління) здійснити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року за рахунок коштів Державного бюджету України. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 26 січня 2010 р. та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та законність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 має статус дитини війни, а тому її пенсія повинна бути перерахована відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 за 2007-2009 роки, оскільки судом першої інстанції були вірно застосовані норми матеріального права.
Обґрунтованим є висновок суду про застосування ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 зазначеної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, правильними є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо відмови в здійсненні підвищення пенсії за 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р., з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р., оскільки в ці періоди дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.
Проте апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 рік та за 22.05.2008 р. по 28.12.2008р.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною., адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 звернувся до суду 29.12.2009 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду за період з 01.01.2007 року по 28.12.2008 року. Пропуск строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що про порушене право вона дізналась лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Оскільки порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позивач пропустив такий строк без поважних причин.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Іванівського районного суду Херсонської області від 26 січня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_3 в поновленні строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 29.12.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України, протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: