Справа № 2-585/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Крижанівська Г.  В. ,

при секретарі –                    Колєнцова У. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

 У грудні 2010 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача та просив ухвалити рішення, яким стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № KF 51526 від 15.08.2008 р. в розмірі 162847,55 доларів США,  мотивуючи заявлені вимоги тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KF 51526, з наступними змінами і доповненнями, згідно якого позивачем було надано відповідачеві кредит в розмірі 120 000,00 дол. США строком на 15 років.  

Посилаючись на те, що відповідачем умови вказаного договору порушуються представник позивача просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позивача та стягнення вказаної суми, посилаючись на те, що позивачем звернуто стягнення на предмет іпотеки, а відтак, відсутня заборгованість. Крім того, заперечуючи проти позову відповідач посилався на відсутність у нього коштів на погашення заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KF 51526, згідно умов якого Банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 120 000,00 дол. США строком на 15 років. Позичальник зобов’язується повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором, та здійснювати повернення кредиту щомісячно частинами в сумі не менше 666,00 дол. США в термін, не пізніше останнього робочого дня місяця. Останній платіж сплачується в розмірі залишку заборгованості по кредиту в термін не пізніше 14.08.2023 р.

Згідно п. 1.3. договору процент за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,5% річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, процент за користування кредитом збільшується на 10% річних від базової ставки.

Банком умови кредитного договору були виконані належним чином, відповідачеві був наданий кредит в розмірі, визначеному умовами договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

05.01.2009 року між сторонами даної справи було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої сторони дійшли згоди про те, що положення кредитного договору щодо збільшення процентної ставки у випадку виникнення простроченої заборгованості призупиняє свою дію з моменту підписання даної угоди до 01.06.2009 року.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 08.02.2011 року, наданого представником позивача, відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконуються, останні платіж було здійснено 10.12.2008 року.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту та/або процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, але не менше ніж 3 гривні за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2. договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі штрафні санкції незалежно від строку настання виконання зобов’язань за цим договором у випадку затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а також іншого істотного порушення умов кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві банком неодноразово направлялись повідомлення-вимоги про погашення заборгованості, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

Однак, відповідачем заборгованість погашена не була, внаслідок чого, станом на  08.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 169242,15 дол. США:

118002,00 дол. США – заборгованість за кредитом;

34868,32 дол. США – заборгованість по нарахованим процентам;

16371,83 дол. США – сума нарахованої пені за прострочення терміну сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому, вимагати дострокового повернення, частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Разом з тим, ч. 2 вказаної статті встановлено, що не вважається випадком, зокрема,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Заперечуючи проти позову відповідач також посилався на те, що банком було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а відтак заборгованість відсутня.

Однак, зазначені твердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, в судовому засіданні відповідач вказав, що земельна ділянка не відчужувалась і саме він є власником предмету іпотеки, а відтак його твердження є суперечливими та взаємовиключними.

Відповідно до правила ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до  ч.2 ст. 533 ЦПК України,  якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно – правовим актом.

Загальна заборгованість відповідачки станом на 08.02.2011 р.  складає 169242,15 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2011 року складає 1 343 325,71 грн.

169242,15 дол. США * 7,9373 = 1 343 325,71 грн.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольняє заявлений позов, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати державного мита у сумі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 215 ЦПК України; ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

   позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № KF 51526 від 15.08.2008 року в сумі  1 294 866,00 (один мільйон двісті дев’яносто чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. та 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору, 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            Г. В. Крижанівська