УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20093/11
Справа № 22ц-20093/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія № 27 (1У) Кулігіна Т.Д.
Доповідач – Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів: Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.,
при секретарі: Бадалян Н.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_2 , її представника – ОСОБА_3, представника відповідача – Шаргаєва Максима Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» (надалі- ТОВ ФК «Євро капітал» ) про визнання положень п. 2.2.3 та п.10 кредитного договору недійсними. В обґрунтування позову посилалась на те, що п.2.2.3 кредитного договору № 1041 від 12.11.2008 року є недійсним, оскільки передбачає розмір плати за обслуговування кредиту з прив’язкою його до курсу долара США, що суперечить графіку платежів, в якому зазначена нульова ставка за обслуговування кредиту; кредит наданий в національній валюті України та сума боргу складає значно більшу суму, ніж була взята у кредит позивачкою. Пункт 10 кредитного договору є недійсним, оскільки позивачку не ознайомили з регламентом третейського суду, що є підставою для визнання третейської угоди недійсною.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» (надалі- ТОВ ФК «Євро капітал» ) про визнання окремих положень кредитного договору задоволено. Визнано положення п. 2.2.3 та п.10 кредитного договору № 1041 від 12.11.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» недійсними.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18 червня 2010 року заяву ТОВ ФК «Євро капітал» про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ ФК «Євро капітал» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема: судом не враховано, що коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшується порівняно до курсу на дату підписання позивачем кредитного договору, який позивачем було підписано та ОСОБА_2 була ознайомлена з його умовами; позивачка також була ознайомлена з п. 10 Кредитного договору, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, позов не підсудний Жовтневому районному суду м.Кривого Рогу, оскільки місцезнаходження відповідача є м.Київ; суд не повідомив відповідача належним чином про час та місце розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 12 листопада 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Євро капітал» було укладено кредитний договір № 1041, згідно умов якого позивачу надано грошовий кредит у сумі 22 760 грн., з погашенням в термін встановлений графіком платежів, який є додатком №1 до договору, у строк до 12.11.2010 року.
Згідно п.2.2.3 Кредитного договору, позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту та зазначено формулу розрахунку цієї плати в залежності від зміни курсу НБУ долара США до гривні.
Згідно положень п. 10 Кредитного договору, сторони домовилися, що усі спори, розбіжності або претензії, що виникають між сторонами із цього договору або у зв’язку з ним, будуть передаватися для остаточного врегулювання на розгляд постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист», місцем знаходження якого є м. Київ пров. Балтійський, 20. Розгляд справи буде здійснюватися у відповідності із Законом України «Про третейські суди» та Регламентом третейського суду за місцем проведення третейського розгляду та зазначений порядок розгляду справи у третейському суді.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання положень п. 2.2.3 Кредитного договору недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що він суперечать ст. 99 Конституції України, ст.ст. 3,192 ЦК України, ст. 198 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки національною грошовою одиницею в України є гривня і всі розрахунки повинні здійснюватися у гривні, а не у доларах США, що умови договору є несправедливими, оскільки вартість автомобіля, для придбання якого позивачкою укладено кредитний договір на теперішній час не змінилася та не залежить від курсу долара США; зміна плати за обслуговування кредиту не відповідає графіку платежів; автомобіль придбавався позивачкою у іноземного підприємства «АІС- Кривий Ріг» в період акції, однією з умов якої була обумовлена плата за обслуговування кредиту у розмірі 0.00грн. Крім того, позивачці не надано Регламент Третейського суду.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до положень ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.2.3 Кредитного договору, сторони обумовили зміни до плати за обслуговування кредиту в залежності від зміни курсу НБУ долара США до гривні більш ніж на 1.01. Так як з листопада 2008 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні збільшився більш ніж на 1.01, відповідачем змінена плата за обслуговування кредиту на підставі зазначеного пункту Кредитного договору.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. Встановленим цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачкою не надано суду переконливих доказів, що п. 2.2.3 Кредитного договору суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства.
Згідно положень ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка погодилася з умовами кредитного договору, забажала укласти цей договір, та цей намір підтвердила своїм підписом. На виконання умов договору, отримала від відповідача грошові кошти, обумовлені договором.
Висновок суду про те, що пункт 2.2.3 кредитного договору є недійсним, оскільки національною грошовою одиницею в України є гривні і всі розрахунки повинні здійснюватися у гривні, а не у доларах США, є помилковим, оскільки, згідно умов кредитного договору, всі розрахунки між сторонами проводяться у національній валюті України – гривні, від зміни коефіцієнту курсу НБУ долара США до гривні змінюється плата за обслуговування кредиту, яка проводиться у національній валюті України.
Незмінність вартості автомобіля, для придбання якого позивачкою укладено кредитний договір, не має правового значення для визнання недійсним умов пункту 2.2.3 кредитного договору, у зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що висновок суду в цій частині є неправильним.
Висновок суду про те, що зміна плати за обслуговування кредиту не відповідає графіку платежів; є помилковим, оскільки пунктом 2.2.3 кредитного договору обумовлена можливість зміни плати за обслуговування кредиту тільки при настанні зазначених умов, в іншому випадку плата за обслуговування кредиту обумовлена як 0.00 грн..
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним п.10 Кредитного договору, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений пункт суперечить ст. 12 Закону України «Про третейські суди».
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» із змінами і доповненнями, внесеними Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року N 1618-IV, Законом України від 15 березня 2006 року N 3541-IV, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Як вбачається із Кредитного договору, сторони в пункті 10 домовилися про розгляд спорів, розбіжностей або претензій, що виникають між сторонами із цього договору або у зв’язку з ним постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист», місцем знаходження якого є м. Київ про. Балтійський, 20, у відповідності із Законом України «Про третейські суди» та Регламентом Третейського суду за місцем проведення третейського розгляду та обумовили порядок розгляду спорів.
Таким чином, що висновок суду щодо невідповідності п.10 Кредитного договору вимогам чинного законодавства є неправильним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволення, а рішення суду – скасуванню, з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Євро капітал» про визнання окремих положень кредитного договору недійсними відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: