Справа № 1-76/11

      ПОСТАНОВА                                                 

                                                                  І м е н е м        У к р а ї н и                  

18 лютого 2011 року Суддя     П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області  А.А. Борцова,  розглянувши апеляційну скаргу   ОСОБА_2 на вирок П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від   04.02.2011 р.,-

                                            В С Т А Н О В И В:

          Вироком П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2010 р.  ОСОБА_2 засуджений по ч.2 ст. 121 КК України до 8 р. 6 міс. позбавлення волі.

          16.12.2010 р. до П»ятихатського районного суду надійшла апеляційна скарга засудженого           на вказаний вирок, яка подана ним 09.12.2010 р.

          Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам  ст. 350 КПК України, то постановою П»ятихатського районного суду від 17.12.2010 р. апеляцію засудженого залишено без руху та  повідомлено про необхідність  виконання зазначених вимог закону.

Копія  вказаної  постанови суду, згідно розписки , надісланої СІЗО № 3 м. Дніпропетровськ, яка надійшла на адресу суду 11.01.2011 р. отримана засудженим ОСОБА_2  27.12.2010 р. та згідно з  розпискою, наданою засудженим в П»ятихатському районному суді при ознайомленні з матеріалами справи - вручена йому  30.12.2010 р.

У встановлений законом строк  недоліки апеляційної скарги засудженим  усунуті не були,   тому відповідно до постанови П»ятихатського районного суду від 12.01.2011 р. апеляцію   визнано такою, що не підлягає  розгляду.

Копію  постанови суду  від 12.01.2011 р. засудженим ОСОБА_2 згідно з  розпискою, надісланою СІЗО № 3  отримано 19.01.2011 р.

15.02.2011 р. до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2, подана ним 04.02.2011 р.,  в якій він вказує, що  усунути недоліки апеляційної скарги не міг у встановлений строк, оскільки  копію постанови про залишення апеляції без руху отримав 30.12.2010 р., а з матеріалами кримінальної справи ознайомлений  05.01.2011 р. і просить Апеляційний суд Дніпропетровської області   поновити строк  на подачу апеляції.

Разом з тим, дана апеляційна скарга  підлягає  залишенню без руху  по наступним підставам.

Так, відповідно до  ч.ч. 1,3 ст. 349 КПК України апеляція подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення.

Згідно з п.п.4,5 ч.1 ст. 350 КПК України апеляція повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування та  прохання особи, яка подає апеляцію.

Відповідно до ч.1 ст. 352 КПК України, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Постанова оскарженню не підлягає.

Відповідно до  ст. 353 КПК України  у разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

                                               -2-

Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки відповідно до постанови П»ятихатського районного суду від 12.01.2011 р. апеляція засудженого на вирок П»ятихатського районного суду від 24.11.2010 р. визнана  такою, що не підлягає розгляду,  то вирішення питання  щодо відновлення пропущеного строку на подання апеляції на вирок суду та  визнання цієї  апеляції  такою, що підлягає розгляду і  надання  розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу, відноситься до компетенції Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Разом з тим, питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляції на постанову від 12.01.2011 р. П»ятихатського районного суду   про  визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, відноситься до компетенції   останнього.

Однак ,  в апеляції від 04.02.2011 р.  засудженим  не зазначено який документ ним оскаржується    (постанова від 12.01.2011 р. про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду чи інший);

-          не зазначено з яких причин ним пропущено строк на оскарження вказаної постанови та відсутнє клопотання про його поновлення .  

Керуючись ст. 349, 350,352, 353 КПК України, суддя,-

                              П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2 від   04.02.2011 р - залишити без руху, повідомивши про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення, роз»яснивши, що  якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція  буде  визнана  такою, що не підлягає розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: