Справа № 1-113/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року                                                                                     м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді             Вознюка С.М.,

за участю секретаря Ярмак М.І., прокурора Рифи Н.В., адвоката ОСОБА_1 та підсудної ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  українки, громадянки України, уродженки с. Комарники Турківського району Львівської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, розлученої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, -

по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 201 КК України за наступних обставин.

Перебуваючи у м. Києві з вересня 2010 року по 21.10.2010 року, ОСОБА_2 вирішила контрабандно перемістити через митний кордон України до Сполучених Штатів Америки ікону «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну цінність. Вказану ікону ОСОБА_2 придбала в 90-х роках у м. Львові у невстановлених досудовим слідством осіб за невстановлених слідством обставин, не ставлячи їх до відома щодо свого злочинного задуму.

21.10.2010 року ОСОБА_2 на виконання свого злочинного намір, спрямованого на незаконне переміщення через митний кордон України ікони «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну цінність, з метою приховання її від митного контролю у спосіб, що утруднює виявлення, ретельно упакувала її (вклала в наволочку, загорнула в простирадло, яке перемотала прозорою клейкою стрічкою та вклала в поліетиленовий пакет чорного кольору з написом золотистого кольору та зображенням емблеми ») та заховала в свою  дорожню сумку серед особистих речей, що унеможливлювало її візуальне виявлення співробітниками митниці.

21.10.2010 року ОСОБА_2, продовжуючи виконувати свій злочинний задум, достовірно знаючи, що ікона «Спас Нерукотворний»має історичну та культурну цінність, не маючи відповідного дозволу на її вивіз з України,  доставила попередньо приховану нею в її дорожній сумці ікону в Державне підприємство міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Україна, Київська область).

Того ж дня, приблизно об 12 годині ОСОБА_2, знаходячись в зоні митного контролю залу “Відліт” терміналу “Б” Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”, слідуючи на літак авіакомпанії “Аеросвіт”, який здійснював рейс № 131 сполученням “Київ-Нью-Йорк”, продовжуючи реалізовувати свій злочинний задум, направлений на незаконне переміщення через митний кордон України ікони «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну цінність, знаючи встановлений порядок її переміщення через митний кордон України, умисно пройшла митний контроль по лінії спрощеного митного контролю “зелений коридор”, яка призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контролю товарів, що переміщуються громадянами України, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон або обмежень, чим фактично заявила про відсутність у неї історичних і культурних цінностей.

В ході усного опитування ОСОБА_2 не повідомила співробітникам Київської обласної митниці про наявність у неї ікони «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну цінність, і після роз'яснення їй критеріїв проходження митного контролю по ліні спрощеного митного контролю “зелений коридор”, не заявила про наявність у неї в дорожній валізі ікони «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну  цінність.

Під час проведення митного огляду на рентген-апараті в належній ОСОБА_2 дорожній валізі співробітниками Київської обласної митниці була виявлена і вилучена не задекларована і не заявлена нею під час митного контролю ікона «Спас Нерукотворний», яка має історичну та культурну цінність.

Згідно з висновком мистецтвознавчої експертизи Головного управління культури при Київській міській державній адміністрації № 54 вик від 10.11.2010 року, вилучена у громадянки України ОСОБА_2 ікона «Спас Нерукотворний»(Росія, ХІХ ст.) має історичну та культурну цінність.

Такі дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 201 КК України, як умисні дії з переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю ікони «Спас Нерукотворний», що має історичну та культурну цінність.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та надала згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки вона не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку. При цьому судом встановлено, що підсудна правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позицій. Тому заслухавши думку підсудної, адвоката та прокурора й роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного, речові докази та судові витрати в справі.

Підсудна ОСОБА_2 під час судового розгляду показала, що вона дійсно намагалась вивезти за кордон власну ікону "Спас Нерукотворний" з приховуванням від митного контролю за обставин зазначених в обвинувальному висновку. Раніше не визнавала своєї вини, оскільки не мала уявлення, що власна річ –ікона може коштувати значно дорожче та мати історичну та культурну цінність.

В цій частині суд вважає покази ОСОБА_2 правдивими та такими, що відповідають обставинам, встановленим органами досудового слідства. Зміна відношення до обвинувачення суд визнає обставиною, що впливає на призначення покарання.

У скоєному щиро розкаялась, вину визнала, просила суворо не карати та застосувати до неї положення ст. 69 КК України та призначити покарання у виді штрафу в максимальному розмірі.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а її дії за ч. 1 ст. 201 КК України кваліфіковані правильно, оскільки остання як умисні дії з переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю ікони «Спас Нерукотворний», що має історичну та культурну цінність. Злочин вчинено за обставин, зазначений в обвинувальному висновку.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, в якому обвинувачується підсудна є тяжким.

Визнання вини підсудним, її щире каяття у скоєному та активне сприяння нею розкриттю злочину (досудове слідство тривало три місяці, від вчинення процесуальних дій підсудна не відмовлялась, вчасно з?являлась на виклики слідчого) суд визнає обставинами, які пом’якшують її відповідальність. Суд також в порядку ч.2 ст. 66 КК України визнає обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_2 і те, що ікона "Спас Нерукотворний" належить особисто ОСОБА_2 і злочинні дії вчинені останньою щодо свого майна. Крім того, шкоди державі не заподіяно, оскільки ікона залишилась на території України.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

ОСОБА_2 має ряд хвороб, що пов’язані з серцево-судинною недостатність, у зв'язку з чим тривалий час перебувала на лікуванні, що також враховується судом при визначенні покарання.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_2 за місцем свого проживання характеризується з позитивної сторони, має вік 57 років. У лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Раніше є не судимою.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудної та обставини, що пом’якшують покарання, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предмету контрабанди в дохід держави України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

При вирішенні питання про речові докази (а.с. 31, 77, том 2), суд враховує вимоги ст. 81 КПК України, на підставі якої ікона підлягає конфіскації згідно санкції статті, паспорт поверненню ОСОБА_2

Судових витрат по справі не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_2 (а.с. 52-55, том 2) слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України та призначити їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.  00 коп., з конфіскацією предмету контрабанди - ікони «Спас Нерукотворний».

Засуджена ОСОБА_2 зобов’язана в місячний строк сплатити суму штрафу з моменту набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд, - скасувати.

Речовий доказ по справі: паспорт для виїзду закордон серії НОМЕР_1 виданий 12.07.2006 року органом №8036 вилучений 29.10.2010 року у ОСОБА_2 під час особистого обшуку, - повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя                                                                    С.М.Вознюк