Справа №  2-а-723/11  

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року                                                                                                   м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 червня 2010 р. до 31 жовтня 2010 р. та зобов’язання у подальшому нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 червня 2010 р. до 31 жовтня 2010 р. з визначенням конкретної суми заборгованої пенсії та зобов’язання у подальшому нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечення.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»набув статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, обов’язок по нарахуванню і виплаті якого покладено на відповідача.

Виклад ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у новій редакції згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України неправомірно нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у період з червня до грудня 2010 р. у розмірі лише 49,80 грн. згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини –мінімального розміру пенсії за віком –для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.04. –706 грн., з 01.07. –709 грн., з 01.10. –723 грн., з 01.12. –734 грн.

Оскільки позивач заявив позовні вимоги за період з 17 червня 2010 р. до 31 жовтня 2010 р., відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважаю за можливе вийти за межі позовних вимог, зобов’язавши відповідача нарахувати і виплатити позивачу невиплачене підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 17.06.2010 р. до 31.12.2010 р.

Підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру заборгованої пенсії за вказаний період відсутні, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати пенсії наділені органи Пенсійного фонду, тому у цій частині позову слід відмовити.

Вимога про зобов’язання відповідача у подальшому вчиняти певні дії також не підлягає до задоволення, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.

На підставі наведеного, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 183-2, 256 КАС України, –

п о с т а н о в и л а :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», та виплатити невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.

У решті позову відмовити.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                             М.М.Хоминець