Справа № 1519/2 - 2296/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі
головуючого: судді Бобуйок І.А.
при секретарі - Джулай Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»про визнання кредитного договору недійсним та визнання недійсним договору застави, -
В С Т А Н О В И В :
ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_2, суми боргу за кредитним договором № 030408-АК/З у розмірі 250 909,80 грн. та судових витрат, посилаючись на такі обставини. 03.04.2008 року позивач та ОСОБА_2 уклали зазначений кредитний договір, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 28 000 доларів США. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу. ОСОБА_2 ухиляється від належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов’язань, в частині своєчасного погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам.
Відповідачка подала до суду зустрічний позов, в якому просила визнати недійсними кредитний договір № 030408-АК/З, укладений між нею та банком, договір застави транспортного засобу, укладений з метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором, а також просила зобов’язати ПАТ «Банк Кредит Дніпро»виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заставу та заборону відчуження рухомого майна транспортний засіб, який є предметом зазначеного договору застави. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 послалась на невиконання ПАТ «Банк Кредит Дніпро»переддоговірної роботи із нею, шляхом порушення вимог п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», також ОСОБА_2 послалась на порушення ПАТ «Банк Кредит Дніпро»чинного законодавства стосовно використання при кредитуванні іноземної валюти.
В судовому засіданні представник ПАТ «Банк Кредит Дніпро»позовні вимоги підтримав, зустрічні позовні вимоги не визнав.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро»не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро»підлягають задоволенню, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Судом встановлено, що 03.04.2008 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 030408-АК/З, згідно з умовами якого останній були надані у кредит грошові кошти у сумі 28 000 доларів США на придбання автомобіля, а також не поновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 57 903,30 на оплату страхових платежів у випадках і в порядку передбачених договором, строком повернення кредитних коштів до 02.04.2015 року.
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору плата за користування одержаним кредитом на придбання автомобілю встановлюється в розмірі 13,5 відсотків річних, винагорода за надання фінансового інструменту встановлюється в розмірі 1,95 відсотків від суми наданого кредиту одноразово. Плата за користування одержаним кредитом на оплату страхових платежів встановлюється у розмірі 24 відсотків річних.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 03.04.2008 року між сторонами по справі укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в заставу автомобіль марки HUNDAY модель AVANTE, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Банк у повному обсязі виконав зобов’язання за кредитним договором, видавши ОСОБА_2 кредитні кошти у повному обсязі.
В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_2 не здійснює оплату кредиту, відсотків та комісій за його користування у зв’язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої на дату розгляду справи складає 250 909,80 грн.
Зазначені обставини визнані сторонами по справі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовної заяви суд виходить з наступного.
Стосовно посилання ОСОБА_2 на порушення чинного законодавства шляхом невиконання ПАТ «Банк Кредит Дніпро» переддоговірної роботи пов’язаної з недотриманням вимог п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд приходить до наступного. Відповідно до п. 11.5. кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальником підтверджено факт письмового повідомлення про умови надання кредиту, а також про усі збори, проценти, тарифи, комісійні та інші елементи вартості кредиту за цим договором відповідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи, що ОСОБА_2 факт підписання даного кредитного договору не заперечено, суд вважає зазначене посилання позивачки за зустрічним позовом таким, що не відповідає дійсності.
Стосовно посилань ОСОБА_2 на порушення ПАТ «Банк Кредит Дніпро» чинного законодавство, шляхом використання іноземної валюти при видачі кредиту, суд приходить до наступного.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Таким чином, обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;
- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.
З вищенаведеного вбачається, що ПАТ «Банк Кредит Дніпро»на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ«Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Приймаючи до уваги, що позивач по справі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» має банківську ліцензію № 70, видану Національним банком України, а також дозвіл на проведення валютних операцій, суд приходить до висновку, що надання банком кредитних коштів у іноземній валюті є цілком правомірним, а посилання позивачки за зустрічним позовом –безпідставними.
Стосовно вимог ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору застави транспортного засобу, укладеного з метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором, а також зустрічної позовної вимоги стосовно зобов’язання ПАТ «Банк Кредит Дніпро»виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заставу та заборону відчуження рухомого майна транспортний засіб, який є предметом зазначеного договору застави, суд приходить до наступного. Враховуючи, що єдиним обґрунтуванням зазначених зустрічних позовних вимог є посилання ОСОБА_2 на недійсність кредитного договору, суд, встановивши правомірність укладення цього кредитного договору, відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд приходить до висновку про відповідність змісту кредитного договору, укладеного між сторонами, чинному законодавству та, беручи до уваги невиконання ОСОБА_2 умов цього договору, вважає обґрунтованими позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки грошове зобов’язання виконано відповідачкою не було, вона порушила вимоги ст. 1054 ЦК України, за якою позичальник зобов’язаний повернути банку суму кредиту в строки й у порядку, встановленому договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з ОСОБА_2 на корить ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
Керуючись ст. ст. 16, 526, 530, 553, 554, 610, 611, 1046, 1054, Цивільного кодексу України, ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, Цивільного процесуального кодексу України, СУД –
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»про визнання кредитного договору недійсним та визнання недійсним договору застави - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 030408-АК/З від 03 квітня 2008 року в сумі 250 909 (двісті п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»суму витрат на сплату державного мита у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.