Судове рішення #13742159

                                                                  

          

                    

                    

                                                                                                            Справа № 1519/2–2405/11

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси

у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.

при секретарі –Орзіх Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем в зв’язку з тим, що подальше сумісне проживання та збереження шлюбу між ними неможливе. Причиною припинення сімейних відносин позивач вказує те, що у них спільне життя з відповідачем не склалося вони не розуміють один одного в наслідок чого у них виникали сварки та скандали, у зв’язку з чим вони втратили один до одного почуття любові та поваги. Сторони з грудня 2009 року проживають окремо і подружні стосунки не підтримують. Спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Примирення між ними неможливе.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не зґявилась, сповіщалася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України у звґязку з неявкою відповідача, враховуючи відсутність заперечень від позивача, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12 листопада 1977 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 2801. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Спору про розділ майна придбаного позивачкою з відповідачем в період шлюбу, на теперішній час не виникло.

Причиною припинення сімейних відносин є те, що у сторін спільне життя з відповідачем не склалося вони не розуміють один одного в наслідок чого у них виникали сварки та скандали, у зв’язку з чим вони втратили один до одного почуття любові та поваги. Сторони з грудня 2009 року проживають окремо і подружні стосунки не підтримують. Спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Примирення між ними неможливе.

На примирення позивач не згоден, обґрунтовуючи це тим, що відновлення родини є неможливим. При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами і дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вказаних обставинах суд вважає за необхідне розірвати шлюб.

Витрати по оплаті держмита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на позивача.

Суд, у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 169, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 12 листопада 1977 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 2801 –розірвати.

          При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито в сумі 17 гривень, ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

          

                                                                         С У Д Д Я:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація