ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 р. | № 16/58 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Крюківський вагонобудівний завод”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.05.2006р.
у справі №16/58
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Крюківський вагонобудівний завод”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг”
про визнання частково недійсним протоколу зборів учасників
від 30.12.2005р. №267/1
за участю представників сторін:
від позивача: Шмельов М.М. (довіреність №49юр-31 від 29.05.06),
від відповідача: Щербатюк С.В. (довіреність від 19.04.06),
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Крюківський вагонобудівний завод” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Миг” і просило суд визнати недійсним протокол зборів учасників ТОВ “Енерго-Миг” від 30.12.2005р. №267/1 в частині передачі боргових зобов’язань ТОВ “Енерго-Миг” перед ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”, які виникли із договору від 13.05.2004р., новоствореному Приватному підприємству “Політра”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006р. (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено повністю з мотивів невідповідності дій відповідача щодо передачі своїх зобов’язань за договором від 13.05.2004р. №7607/010 699 вимогам чинного законодавства, а саме ст.ст.520, 521, 513 ЦК України та умовам пункту 11.3 вказаного договору.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2005р. учасниками зборів ТОВ “Енерго-Миг” було прийнято рішення, оформлене протоколом №267, про реорганізацію товариства шляхом виділу та створення нової юридичної особи –Приватного підприємства “Політра”.
30.12.2005р. зборами учасників вказаного товариства було прийнято рішення, оформлене протоколом №267/1, зокрема про передачу новоствореному ПП “Політра” кредиторських зобов’язань ТОВ “Енерго-Миг”, у тому числі перед позивачем –ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” за договором від 13.05.2004р. №7607/010 699 з урахуванням заборгованості, що склалася на момент прийняття цього протоколу.
Листом від 30.12.2005р. №0953 відповідач повідомив позивача про те, що правонаступником ТОВ “Енерго-Миг” за зобов’язаннями перед позивачем за договором від 13.05.2004р. №7607/010 699 стає ПП “Палітра”.
Позивач, вважаючи незаконним рішення відповідача про переведення боргу за зобов’язанням, яке виникло з договору від 13.05.2004р. №7607/010 699, до новоствореної юридичної особи, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним цього рішення, оформленого протоколом від 30.12.2005р. №267/1. Підставою для визнання вказаного рішення недійсним позивач зазначає відсутність його згоди, як кредитора, на заміну боржника у зобов’язанні.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. (головуючий, суддя Лотоцька Л.О., судді Бахмат Р.М., Головко В.Г.) рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв’язку з тим, що справа підвідомча районному суду загальної юрисдикції.
Постанова обґрунтована тим, що учасниками зборів ТОВ “Енерго-Миг” є фізичні особи; реорганізація товариства шляхом виділення відбулася у зв’язку з виявленням учасником товариства Шаповалом І.О. бажання вийти з товариства, а відтак предмет позову безпосередньо стосується прав і законних інтересів учасників товариства громадян Бовіна О.Ю., Шаповала І.О. та Чумакової С.М., які приймали спірне рішення, і ухвалене у даній справі рішення може вплинути на їх права як учасників товариства.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказані фізичні особи, повинні бути залучені до участі у справі, оскільки суд виходить із суб’єктивного складу всіх учасників спору, інтереси яких пов’язані з предметом спору.
Разом з тим, виходячи з приписів ст.ст.1, 21 ГПК України та ст.15 ЦПК України, вказана справа не підвідомча господарському суду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції ст.ст. 8, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст.8, 92, 96, 97, 145, 148, 512, 513, 520, 521, 697 ЦК України, ст.ст. 23, 58 Закону України “Про господарські товариства”, ст.ст.20, 49, 59, 80 ГК України та ст.ст.12, 80, 101, 103, 104 ГПК України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
В силу ст.125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про судоустрій в Україні”, в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Так, згідно ч.2 вказаної норми, спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
Розмежування компетенції між загальними судами здійснюється відповідно до норм процесуального права.
Згідно з ст.1 ГПК України, правом на звернення до господарського суду наділені юридичні особи та громадяни що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
При цьому, за змістом ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 ГПК України.
Згідно названої статті позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача (відповідачів) має бути покладена відповідальність за порушення матеріального права.
В силу ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст.58 Закону України “Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Учасники зборів, що відбулися 30.12.2005р., діяли як вищий орган управління товариства. Отже, особою, яка несе юридичну відповідальність за прийняті на зборах рішення, є само товариство, а не його окремі засновники –учасники зборів.
Висновок суду апеляційної інстанції про необхідність припинення провадження у даній справі відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України помилкові, оскільки сторонами є юридичні особи, тобто склад учасників спору відповідає статтям 1, 21 ГПК України, фізичні особи до участі у справі не залучені в установленому порядку, а відтак за суб’єктивним складом учасників спір підвідомчий господарському суду. Поданий позов за змістом позовних вимог, з огляду на положення ст.12 ГПК України, підвідомчий господарським судам.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що предмет позов безпосередньо стосується прав і законних інтересів учасників товариства –фізичних осіб, які прийняли спірне рішення, оформлене протоколом від 30.12.2005р. №267/1, і рішення у цій справі може вплинути на їх права як учасників товариства, ґрунтується не на встановлених фактах, а на припущеннях вірогідного впливу судового рішення на права та інтереси фізичних осіб, тобто на припущеннях загального характеру.
Окрім того, предметом позову у даній справі є рішення зборів учасників товариства відповідача, оформлене спірним протоколом, лише у частині передачі новоствореному ПП “Політра” кредиторського зобов’язання ТОВ “Енерго-Миг” перед позивачем за договором від 13.05.2004р. №7607/010 699. Тобто за своїм змістом вказане рішення вищого органу товариства стосується виключно його господарської діяльності.
За таких обставин суд апеляційної інстанції помилково припинив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, за якою провадження у справі припиняється якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Скасувавши рішення суду першої інстанції з процесуальних мотивів та припинивши провадження у справі, суд апеляційної інстанції фактично не розглянув по суті апеляційну скаргу ТОВ “Енерго-Миг”, у якій на обґрунтування підстав для скасування судового рішення наводились доводи щодо допущеної судом першої інстанції неповноти у з’ясуванні обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Отже, з метою дотримання судової процедури розгляду апеляційної скарги ТОВ “Енерго-Миг” та не порушення основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, щодо забезпечення стороні права на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції у даній справі підлягає скасуванню, а справа скеруванню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для всебічного, повного та об’єктивного розгляду по суті поданої апеляційної скарги, а також встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Крюківський вагонобудівний завод” задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. у справі №16/58 скасувати, а справу передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ “Енерго-Миг” по суті.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій