3-577/2011 р.

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

           17 лютого 2011 року                                                                    м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Потоцький В.П., розглянувши матеріал, якій надійшов від Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 наданий ДПІ України в місті Лисичанську від 13 вересня 2002 року, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП , -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

            6 лютого 2011 року о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 висловлювався грубою нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,  визнав та пояснив, що 6 лютого 2011 року, приблизно о 17-20 годині, він знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 дійсно, висловлювався грубою нецензурною лайкою. Копію протоколу про адміністративне правопорушення від працівників міліції отримав у той же день, тобто 6 лютого 2011 року. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності та просив суд суворо його не наказувати, оскільки зробив для себе відповідні висновки.          

 Суд, заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ст. 173 КУпАП  кваліфіковані правильно, оскільки він висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

При призначенні покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, до адміністративної відповідальності притягується вперше.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

            На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який не працює та вперше притягується до адміністративної відповідальності; наявності обставин, що пом’якшують його відповідальність, а також –відсутності обставин, які б її обтяжували, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

Керуючись ст.ст.  33, 173, 221, 284. 289, 294 КУпАП, -                                                                                                

                                          П О С Т А Н О В И В :

          Накласти на  ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

             Суддя:

2-а-590/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                                        м. Лисичанськ

          Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на незаконність  притягнення його до адміністративної відповідальності постановою відповідача від 20 січня 2011 року за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: невиконання вимог дорожнього знаку 3.1 „рух  заборонено” Правил дорожнього руху на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, посилаючись на те, що відповідач навмисно подав йому жезлом сигналом продовжувати рух на територію поліклініки під дію спірного дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено»Правил дорожнього руху не поширюється.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Пропустив десятиденний строк звернення до суду з скаргою, оскільки не знав встановлені законом строки оскарження постанови.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що позивач керуючи автомобілем ВАЗ 20 січня 2011 року порушив вимоги  дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено»на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, тому ним була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122ч.1 КУпАП та накладений штраф у сумі 255грн.

Судом досліджені наступні докази: надані позивачем –копії протоколу та постанови від 20.01.2011 року щодо нього, фотознімки надані відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено що 20 січня 2011 року, на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, позивач керуючи автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено” Правил дорожнього руху (далі Правила) Пояснення позивача в тій частині, що він скоїв рух в зоні дії цього знаку через те, що він підкорився сигналу відповідача продовжувати рух, який жезлом регулював дорожній рух на тій ділянці дороги і має перевагу перед дорожнім знаком, суд до уваги не приймає і розцінює їх як засіб уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються поясненнями відповідача в цій частині та листом начальника управління охорони здоров’я  №3167 від 16.12.2010 року про те, що спеціальні машини лікарні не можуть заїхати на територію поліклініки в м. Лисичанську по пр.. Леніна,56, для виконання свої функціональних обовьязків через те, що водії порушують Правила і просить встановить дорожній знак 3.1. «рух заборонено».

Таким чином, підстав для визнання дії незаконною та скасування постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вбачає, тому в задоволенні позову позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду без поважних причин.

          Керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163  КАС України, п.8.4., 3,34 Правил дорожнього руху, ст..122ч.1 КУпАП, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: