П О С Т А Н О В А                                   3-432/2011 р.

                                      І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

            16 лютого 2011 року                                                                       м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Потоцький В.П., розглянувши адміністративний матеріал, наданий  Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,  за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП , -

                                                        В С Т А Н О В И  В :

             16 січня 2011 року о 00 годині 15 хвилин, ОСОБА_1, у відношенні якого постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 5 листопада 2010 року встановлений адміністративний нагляд і обмеження, та який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст. 187 КУпАП, був відсутній за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 чим порушив п.«а»встановлених відносно нього обмежень.    

 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини не повідомив, хоча про день та місце розгляду справи був попереджений своєчасно, у зв’язку з чим судом було винесено постанову про доставку правопорушника у судове засідання приводом, виконати яку, згідно інформації, наданої суду співробітниками Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області, не представилося можливим, оскільки він знаходиться в місцях позбавлення волі, за скоєння злочину за ст. 296 ч. 2 КК України. Тому у судовому засіданні були досліджені письмові пояснення ОСОБА_1, з яких вбачається, що винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП, він визнав та пояснив, що постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 5 листопада 2010 року у відношенні нього встановлений адміністративний нагляд і обмеження, з якими він був ознайомлений. Тим не менш, 16 січня 2011 року приблизно о 00 годині 15 хвилин, він дійсно, був відсутній за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 оскільки ночував у товариша.

З розписки ОСОБА_1 вбачається, що копію протоколу про адміністративне правопорушення він отримав 24 січня 2011 року.

З постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 5 листопада 2010 року вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік та обмеження:

п. «а»заборонено покидати місце проживання з 24:00 години до 04:00 години ранку;

п. «б»заборонено виїзд за межі пункту проживання;

п. «в»зобов’язано у період надзору з`являтися на реєстрацію до Лисичанського МВ УМВС  по адресу: м. Лисичанськ, вул. Леніна, 71, в 1-й и 3-й понеділок кожного місяця з 8:00 години по 17:00 годину;

п. «г»заборонено відвідування барів, ресторанів, кафе, магазинів, де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів та аеропортів без відповідного на те дозволу з ВВС.

Постановою Лисичанського міського суду від 12 квітня 2010 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 51 гривня за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП.

Суд, дослідивши письмові пояснення правопорушника та інші письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1  у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді.

  Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст. 187 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, оскільки він порушив правила адміністративного нагляду, являючись особою, щодо якої встановлено такий нагляд, та яка  після накладення адміністративного стягнення  за ч.1 ст. 187 КУпАП, протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП.

              При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1  не працює, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має, інвалідом не являється, у письмових поясненнях своєї провини не спростовував.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

              В якості обставин, що згідно ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

           Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність, повторність вчиненого правопорушення, оскільки дана обставина являється кваліфікуючої ознакою складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП.                  

             На підставі вищевказаного, з урахуванням обставин справи, особи та майнового стану правопорушника, відсутності обставин, що пом’якшують його відповідальність, а також –обставин та характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1  слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

               Підстав призначити правопорушнику будь-яке інше стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст. 187 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

              Керуючись ст.ст. 33, 187 ч. 2, 221, 284, 289, 294  КУпАП ,-

                                                  П О С Т А Н О В И В:

          Накласти на ОСОБА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривен.

         Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.      

          Суддя:                                              

2-а-590/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                                        м. Лисичанськ

          Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на незаконність  притягнення його до адміністративної відповідальності постановою відповідача від 20 січня 2011 року за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: невиконання вимог дорожнього знаку 3.1 „рух  заборонено” Правил дорожнього руху на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, посилаючись на те, що відповідач навмисно подав йому жезлом сигналом продовжувати рух на територію поліклініки під дію спірного дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено»Правил дорожнього руху не поширюється.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Пропустив десятиденний строк звернення до суду з скаргою, оскільки не знав встановлені законом строки оскарження постанови.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що позивач керуючи автомобілем ВАЗ 20 січня 2011 року порушив вимоги  дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено»на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, тому ним була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122ч.1 КУпАП та накладений штраф у сумі 255грн.

Судом досліджені наступні докази: надані позивачем –копії протоколу та постанови від 20.01.2011 року щодо нього, фотознімки надані відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено що 20 січня 2011 року, на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, позивач керуючи автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено” Правил дорожнього руху (далі Правила) Пояснення позивача в тій частині, що він скоїв рух в зоні дії цього знаку через те, що він підкорився сигналу відповідача продовжувати рух, який жезлом регулював дорожній рух на тій ділянці дороги і має перевагу перед дорожнім знаком, суд до уваги не приймає і розцінює їх як засіб уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються поясненнями відповідача в цій частині та листом начальника управління охорони здоров’я  №3167 від 16.12.2010 року про те, що спеціальні машини лікарні не можуть заїхати на територію поліклініки в м. Лисичанську по пр.. Леніна,56, для виконання свої функціональних обовьязків через те, що водії порушують Правила і просить встановить дорожній знак 3.1. «рух заборонено».

Таким чином, підстав для визнання дії незаконною та скасування постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вбачає, тому в задоволенні позову позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду без поважних причин.

          Керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163  КАС України, п.8.4., 3,34 Правил дорожнього руху, ст..122ч.1 КУпАП, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: