3-511/2011 р.

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

           15 лютого  2011 року                                                                 м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Потоцький В.П., розглянувши матеріал, який надійшов від Лисичанської роти ДПС про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 130 КУпАП , -

В С Т А Н О В И В:

          16 січня 2011 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом –мопедом марки „Бастіон 49,9 см3”, без номерного знаку по вулиці Матросова в місті Лисичанську, з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовував та пояснив, що 16 січня 2011 року приблизно о 17 годині, він випив 0,5 літра алкогольного пива «Чернігівське», а потім приблизно о 19 годині, керував транспортним засобом –мопедом та будучи зупиненим співробітниками ДАІ, на пропозицію останніх щодо проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп`яніння –відмовився.

З досліджених у судовому засіданні письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що 16 січня 2011 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин на вулиці Матросова міста Лисичанська, вони були присутніми  в якості понятих при складанні адміністративного протоколу відносно правопорушника ОСОБА_1, який, керував мопедом з ознаками алкогольного сп’яніння, на пропозицію співробітників ДПС щодо проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в їх присутності.

Згідно довідки Лисичанського ВРЕР від 15 січня 2011 року, за обліково-реєстраційними даними комп’ютерної системи, посвідчення водія на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не видавалося.

           Суд, заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши інші матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130  КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у письмових поясненнях, наданих ним безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення, доведена змістом досліджених у судовому засіданні письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився.

           При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, посвідчення водія не має, вперше притягується до адміністративної відповідальності.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який не працює, інвалідом не являється, не має посвідчення водія; обставин, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, а також – наявності обставин, які б пом’якшували його відповідальність, суд вважає, що
ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді громадських робіт, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

          Керуючись ст. ст. 33, 130 ч.1, 221, 284, 289, 294  КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

          Накласти на ОСОБА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 130 КУпАП, адміністративне  стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.

          Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя:           

2-а-590/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                                        м. Лисичанськ

          Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на незаконність  притягнення його до адміністративної відповідальності постановою відповідача від 20 січня 2011 року за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: невиконання вимог дорожнього знаку 3.1 „рух  заборонено” Правил дорожнього руху на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, посилаючись на те, що відповідач навмисно подав йому жезлом сигналом продовжувати рух на територію поліклініки під дію спірного дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено»Правил дорожнього руху не поширюється.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Пропустив десятиденний строк звернення до суду з скаргою, оскільки не знав встановлені законом строки оскарження постанови.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що позивач керуючи автомобілем ВАЗ 20 січня 2011 року порушив вимоги  дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено»на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, тому ним була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122ч.1 КУпАП та накладений штраф у сумі 255грн.

Судом досліджені наступні докази: надані позивачем –копії протоколу та постанови від 20.01.2011 року щодо нього, фотознімки надані відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено що 20 січня 2011 року, на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, позивач керуючи автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено” Правил дорожнього руху (далі Правила) Пояснення позивача в тій частині, що він скоїв рух в зоні дії цього знаку через те, що він підкорився сигналу відповідача продовжувати рух, який жезлом регулював дорожній рух на тій ділянці дороги і має перевагу перед дорожнім знаком, суд до уваги не приймає і розцінює їх як засіб уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються поясненнями відповідача в цій частині та листом начальника управління охорони здоров’я  №3167 від 16.12.2010 року про те, що спеціальні машини лікарні не можуть заїхати на територію поліклініки в м. Лисичанську по пр.. Леніна,56, для виконання свої функціональних обовьязків через те, що водії порушують Правила і просить встановить дорожній знак 3.1. «рух заборонено».

Таким чином, підстав для визнання дії незаконною та скасування постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вбачає, тому в задоволенні позову позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду без поважних причин.

          Керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163  КАС України, п.8.4., 3,34 Правил дорожнього руху, ст..122ч.1 КУпАП, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області Харченко Сергія Вікторовича про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: