Справа №11-141/11, Головуючий у суді 1-ї інстанції - Князєв
Категорія - Грабіж Доповідач - Борсай
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Борсая В. М.,
суддів - Ященка В. А., Сахнюка В. Г.,
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.
адвоката – ОСОБА_1
засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, засудженої ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судима 2 квітня 2007 року за ст. ст. 186 ч. 2, 69, 75, 104 КК України до двох років позбавлення волі. Звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджена:
за ч. 1 ст. 296 КК України до арешту на строк 45 діб;
за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;
за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
за ч. 2 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,
засуджений:
за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 15 512 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 300 грн. моральної шкоди і ОСОБА_8 300 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 300 грн. матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Сумського обласного управління фінансів 598 грн. 30 коп. витрат за лікування потерпілого.
Долю речових доказів вирішено в порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що 27 березня 2007 року близько 17 години разом з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебували в районі річки Сумка по вулиці Дзержинського в м. Суми, розпиваючи спиртні напої. Коли у особи, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження виникла бійка з неповнолітнім ОСОБА_6, що разом із ОСОБА_10 знаходилися біля річки, засуджена підбігла до ОСОБА_6 та грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, почала наносити ОСОБА_6 удари ногами по голові, чим заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу лівого ока, перелому лобного відростка скулової кістки зліва, які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.
1 травня 2007 року близько 16 години ОСОБА_2, перебуваючи разом з ОСОБА_3 на перехресті вулиць Набережна річки Стрілка та Засумська в м. Суми, побачивши перед собою раніше незнайомих неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12, за попередньою домовленістю, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшли до вказаних осіб та почали вимагати у них гроші та мобільні телефони. Коли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповіли, що у них цінних речей немає, засуджений ОСОБА_3, використовуючи ніж, приставляючи його до тулуба ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погрожував застосувати насильство, внаслідок чого засуджені змусили ОСОБА_11 віддати їм мобільний телефон ?Нокіа-6021? зі стартовим пакетом та грошима на рахунку, всього завдавши шкоди на суму 358 грн. 30 коп.
Не зупинившись на скоєному, 4 травня 2007 року біля 19 години ОСОБА_2, перебуваючи у сквері на вулиці Привокзальній в м. Суми, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшла до ОСОБА_9 та ОСОБА_13, які сиділи на лавці та сказала ОСОБА_9, щоб вона дала їй мобільний телефон. Коли остання віддала їй мобільний телефон ?Самсунг Х-100?, ОСОБА_2 втекла, завдавши потерпілій шкоди на суму 300 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, 17 серпня 2007 року біля 23 години ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_14, перебуваючи біля приміщення загальноосвітньої школи в селі Верхня Сироватка Сумського району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почали виражатися на адресу ОСОБА_15 нецензурною лайкою, потім ОСОБА_2 вдарила ОСОБА_15 порожньою скляною пляшкою по голові, після чого до неї приєдналася ОСОБА_14, удвох з якою вони протягом 15 хвилин били ОСОБА_15, завдавши їй легких тілесних ушкоджень.
Після вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_15, ОСОБА_2 почала вимагати у останньої гроші, а коли остання відмовилася їх надати, вдарила її рукою в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_15 передала ОСОБА_2 10 грн.
В поданих апеляціях:
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок його м’якості.
адвокат ОСОБА_4 просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_3 та призначити йому покарання, не пов’язане із позбавленням волі, застосувавши ст. 75 КК України, оскільки він позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею, утримує та виховує малолітню дитину.
представник потерпілого ОСОБА_6 – ОСОБА_5, посилаючись на суворість призначеного ОСОБА_2 покарання, просить вирок суду змінити та покарання пом’якшити.
засуджена ОСОБА_2 стверджує, що її вина у розбійному нападі на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не доведена, ножа у ОСОБА_3 не було, крім того просить призначити їй покарання, не пов’язане із позбавленням волі, так як вона у вчиненому розкаялася, має на утриманні неповнолітню дитину, крім того знову вагітна, злочин вчинила у неповнолітньому віці.
Заслухавши доповідача про обставини справи та доводи апеляцій, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які апеляції засудженої та адвоката ОСОБА_4 підтримали, представника потерпілого на підтримку поданої нею апеляції, прокурора про необхідність повернення справи відносно ОСОБА_2 для додаткового розслідування у зв’язку з порушенням права підсудного на захист, а вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати за м’якістю призначеного йому покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені у апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляції засудженої, адвоката ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, коли під час досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Як вбачається зі ст 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, зокрема вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в ході судового розгляду 9 серпня 2010 року старший помічник прокурора Ковпаківського району м. Суми Сухоставець О.О. змінила обвинувачення засудженій ОСОБА_2, а саме дії останньої, які за обвинувальним висновком були кваліфіковані за ст. ст. 296 ч. 1, 187 ч. 2, 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, перекваліфікувала на ст. ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1, 187 ч. 2, 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.
Згідно постанови про зміну обвинувачення, засудженій ОСОБА_2 було додатково пред’явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України за фактом заподіяння нею тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_6, при цьому формулювання обвинувачення, наведене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від пред’явленого прокурором нового обвинувачення і погіршує становище засудженої.
За змістом ст. 277 КПК України, під час судового розгляду зміна прокурором обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено обов’язковість проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
Змінивши обвинувачення ОСОБА_2, якій інкримінується вчинення злочинів у неповнолітньому віці, прокурор клопотання про повернення справи на додаткове розслідування не заявив, чим порушив право підсудної ОСОБА_2 на захист, оскільки щодо нового обвинувачення розслідування не проводилося і ОСОБА_2 від нього не захищалася, це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а суд першої інстанції на таке порушення уваги не звернув, що в результаті позбавило його можливості постановити відносно ОСОБА_2 законний та обгрунтований вирок.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що при розгляді справи в суді допущені суттєві порушення вимог кримінально-процесуального законодавства і ці недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні, судове рішення відносно засудженої ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування.
Під час нового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити інші доводи, викладені у апеляціях, та з урахуванням зібраних доказів прийняти законне й обгрунтоване рішення.
Якщо під час нового розгляду справи ОСОБА_2 буде визнана винною у вчиненні злочинів у такому самому обсязі обвинувачення і за таких обставин, то вважати м’яким призначене їй покарання підстав немає.
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, що в апеляції його захисника, адвоката ОСОБА_4, не оспорюється.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та обставин, що впливають на відповідальність, на підставі ст. 69 КК України пом’якшивши його мінімальний розмір. Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення. Підстав для пом’якшення призначеного йому покарання немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 367, 374, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, апеляції засудженої ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону скасувати, а справу направити прокурору Ковпаківського району м. Суми для організації додаткового розслідування.
Цей же вирок відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд залишити без зміни.
СУДДІ:
Борсай В. М. Ященко В. А. Сахнюк В. Г.