Справа №11-97/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов

Категорія -  Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем Доповідач - Борсай

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Забари  І. К.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -  Думал С.М.

адвоката – ОСОБА_1

засудженої – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,       

засуджена за ч. 2 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організайно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона, працюючи завідуючою молочно-товарної ферми № 1 товариства з обмеженою відповідальністю ?Альянс? Липоводолинського району Сумської області і являючись службовою особою, 1 березня 2009 року зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа майном товариства у вигляді двох телят загальною вагою 124 кг і вартістю 1200 грн., яких перевезла за місцем свого проживання, де вони були вилучені працівниками міліції.

На вирок суду подані апеляції:

прокурора, який наполягав на невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок його м’якості, а до суду апеляційної інстанції подав зміни до апеляції, за якими просить на підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування основного покаранння з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

засудженої, яка просить скасувати вирок суду та визнати її невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину за відсутністю в її діях складу злочину, аргументуючи свої вимоги тим, що телята, яких вона забрала з ферми, є часткою її майнового паю в товаристві.

Заслухавши доповідача про обставини справи та зміст апеляції, засуджену та її захисника, які апеляцію підтримали, прокурора, який підтримав змінену апеляцію та висловився про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженої, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені у апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженої задоволенню не підлягає.

Висновок суду стосовно доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні нею злочину відповідає фактичним обставинам справи, стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є правильним.

Незважаючи на те, що засуджена у судовому засіданні винною себе у вчиненні злочину не визнала, суд обгрунтовано взяв за основу і визнав такими, що відповідають дійсності, показання свідків.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав що 11 березня 2009 року до нього, як до заступника директора товариства ?Альянс? Липоводолинського району, звернулася ОСОБА_2 з проханням прийняти від неї гроші 1200 грн. в рахунок оплати за двох телят з ферми, яких вона без відповідного дозволу забрала до себе в господарство.

Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що засуджена ОСОБА_2,  станом на березень 2009 року до співвласників майна ТОВ ?Альянс? Липоводолинського району із заявою про виділення їй телят в рахунок майнового паю, що утворився після ліквідації колективного сільськогосподарського підприємства ?Зоря? Липоводолинського району, не зверталася.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що 1 березня 2009 року, працюючи дояркою на молочно-товарній фермі ТОВ ?Альянс? Липоводолинського району, допомагала засудженій та її сину зважувати двох телят, яких ОСОБА_2 після цього відвезла додому. Як згодом вияснилося, ОСОБА_2 отримала телят без відповідного погодження з керівництвом товариства.

Згідно протоколу обшуку від 18 червня 2009 року, цього числа працівники міліції за місцем проживання засудженої ОСОБА_2 в селі Панасівка Липоводолинського району виявили та вилучили двоє телят, яких остання привезла з молочно-товарної ферми ТОВ ?Альянс? Липоводолинського району. (а.с. 27).

Як вбачається з довідки ТОВ ??Альянс? Липоводолинського району від 29 листопада 2010 року, вартість двох телят, якими ОСОБА_2 заволоділа шляхом зловживання службовим становищем, становить 1200 грн. (а.с. 405).

Оцінюючи наведені показання свідків, які підтверджуються іншими розглянутими у судовому засіданні доказами, колегія суддів приходить до висновку, що доводи засудженої та її захисника про неправильне застосування судом кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону – безпідставні. Слідчим органом і судом досліджено всі обставини справи, з’ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи.

За цих обставин слід визнати, що ОСОБА_2 обгрунтовано засуджено за заволодіння чужим майном шляхом зловживання нею, як службовою особою, своїм службовим становищем і її дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України.

Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину, не встановлено.

Водночас встановлені об’єктивні дані у справі свідчать про те, що покарання засудженій за ч. 2 ст. 191 КК України призначене хоча і в межах санкції зазначеної статті, але є занадто суворим.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_2, суд не врахував низку обставин, що пом’якшують покарання, а саме перше притягнення до кримінальної відповідальності, слабке здоров’я, відшкодування заподіяних збитків, її позитивну характеристику за місцем проживання.

З урахуванням усіх цих обставин колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляцію прокурора та пом’якшити призначене засудженій покарання шляхом застосуванням ст. 75 КК України та звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити частково.

Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2, за яким вона засуджена за ч. 2 ст. 191 КК України до обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організайно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік змінити, пом’якшити їй покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни, апеляцію засудженої – без задоволення.

СУДДІ:

Борсай В. М.        Забара І. К.         Сахнюк В. Г.