Справа № 11а -532/ 2006р.                                            Головуючий у І інстанції: Іонніков В.М.

Категорія ст.ст.1214.2,135ч.1,166КК України                                       Доповідач: Фомін Ю.В.

УХВАЛА

іменем  України

22 серпня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - Мельничук Н.М.

суддів - Фоміна Ю.В., Широко пояса Ю.В.

за участю

прокурора Сичевського В. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 27 березня 2006 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, непрацюючий, раніше не судимий в силу ст.89 КК України,-

засуджений за ст. 135 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 166 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст.121ч.2 КК України на 9 років позбавлення.

Згідно ст.70 КК України остаточно визначено йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді 9 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу щодо нього залишена утримання під вартою.

Початок строку покарання рахується йому з 16 січня 2006 року.

Згідно вироку суду, на протязі тривалого часу між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 на ґрунті існуючих неприязних стосунків, постійно виникали конфлікти та сварки.

ЗО грудня 2004 року о 17 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в кімнаті квартири АДРЕСА_2, де, після спільного вживання спиртного, на ґрунті виниклих неприязних відносин , затіяв чергову сварку з своєю дружиною ОСОБА_2. В ході сварки він схопив її рукою за плече та притягнув на себе, а потім штовхнув руками в груди , в результаті чого остання не втрималась на ногах і впала на диван. ОСОБА_1 наніс потерпілій ОСОБА_2 чисельні удари кулаками по різним частинам тіла, після чого , застосовуючи фізичну силу, зв'язав своїм ременем їй руки за спиною, від чого вона стала кричати. З метою подолання її криків , ОСОБА_1, схопив рукою її за горло та з силою здавив його, зав'язав їй рот шматком тканини. В результаті вказаних насильницьких дій ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої ОСОБА_2.

Також, ОСОБА_1, діючи умисно, в період часу з моменту досягнення шкільного віку своєю дочкою - ОСОБА_3, а саме з 20 березня 200,4 року злісно ухилявся від виконання встановлених чинним законодавством України обов'язків по догляду за дитиною.

Так, з 20 березня 2004 року по 15 березня 2005 року ОСОБА_1, порушуючи норми людської моралі, не виконуючи вимоги ст.ст.8,12 Закону України „Про охорону материнства", не забезпечував право своєї малолітньої доньки на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та одержання донькою освіти, вихованням дитини не займався, про стан здоров'я її не дбав.

15 березня 2005 року о 18 годині ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання АДРЕСА_1, умисно вигнав свою малолітню доньку ОСОБА_3 на вулицю при мінусовій температурі атмосферного повітря, поставивши таким чином її у небезпечний для життя стан та в подальшому, не турбуючись про стан та місцезнаходження своєї дитини ліг спати.

Такі дії ОСОБА_1 призвели до того, що малолітня ОСОБА_3, побоюючись батька, додому не повернулась, а залишилась роздягнена ночувати на вулиці, внаслідок чого вранці 16 березня 2005 року вона була госпіталізована в Житомирську обласну дитячу лікарню з діагнозом : переохолодження та оніміння нижніх кінцівок, що враховуючи малолітній вік ОСОБА_3 слід вважати тяжкими наслідками.

В своїй апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати. Посилається він на те, що в ході досудового та судового слідства було порушено його процесуальні права, судове слідство проведено однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки смерть потерпілої настала від отруєння алкоголем, а не від його дій. Тілесні ушкодження, які були на потерпілій ОСОБА_2 не були у причинному зв'язку з її смертю, а зв'язав він її, щоб уникнути її агресивної поведінки, оскільки він боявся, що через стан сп'яніння вона спалить квартиру. Вважає, що смерть потерпілої настала через її хворобу.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який вважав, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає через необґрунтованість, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 умисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілої ОСОБА_2, що вірно судом кваліфіковано за ст.121ч.2 КК України; а також, що ОСОБА_1 умисно залишив без допомоги особу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, особою, яка зобов'язана піклуватися про цю особу та яку вона поставила в небезпечний для життя стан і вірно кваліфіковано ці дії ОСОБА_1 за ст.135ч.1 КК України; судом також вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 166 КК України , як умисне, злісне невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Вина засудженого у скоєнні злочинів, в яких його визнано винним, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Смерть потерпілої ОСОБА_2 від спричинених засудженим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень визнана доведеною наступними доказами. Засуджений ОСОБА_1 в своїх показах пояснив, що він посварився з своєю дружиною ЗО грудня 2004 року і він затулив їй рота ганчіркою, щоб вона не кричала, взяв її руками за горло, але не бив її і чому вона померла він пояснити не зміг. Щодо епізоду від 15 березня 2005 року, то пояснив засуджений, що увечорі він відправив свою малолітню доньку в міліцію і де вона знаходилась вночі він не пам'ятає.

Суд обґрунтовано послався на досліджені в судовому засіданні матеріали відтворення обстановки та обставин події від 23 лютого 2005 року за участю засудженого ОСОБА_1, в яких він докладно пояснив та на місці показав, як він 30.12.2004 року наносив тілесні ушкодження потерпілій.

Також, дослідженими на судовому слідстві протоколами огляду місця пригоди від 30.12.2004 року  та від 31.12. 2004 року, згідно яких на тілі трупа потерпілої ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження; карткою виклику швидкої меддопомоги про фіксування смерті потерпілої; показами потерпілої ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої і постійно знущався над ОСОБА_2, наносив їй тілесні ушкодження; показами свідка ОСОБА_5, оголошеними в судовому засіданні про те, що при виявленні трупу жінки на її тілі були сліди тілесних ушкоджень; оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 про те, що потерпілу ОСОБА_2 бив ОСОБА_1 і коли він вийшов в останній раз з кімнати, де бив дружину, то попросив викликати „швидку допомогу", яка приїхала і встановила , що ОСОБА_2 мертва, аналогічними показами свідка ОСОБА_7, дослідженими в судовому засіданні, протоколами відтворення обстановки та обставин події по перевірці показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висновком судово-медичної експертизи №37 від 7 квітня 2005 року, згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження тяжкого ступеню важкості, від яких настала смерть потерпілої ОСОБА_2.

По епізоду невиконання обов'язків по догляду за дитиною та залишення малолітньої дитини в небезпечному стані вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_3 про те, що батько вигнав її роздягнуту на вулицю і вона просиділа на вулиці до ранку наступного дня , звідки сусіди забрали її та відправили в лікарню. Батько її вихованням не займався і харчувалася вона їжею з смітника; показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які пояснили, що вихованням своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 не займався і про те, що вранці 16.03.2005 року ОСОБА_3 виявили на вулиці напівроздягнену, викликали „Швидку допомогу" і дитину забрали в лікарню; показами свідка ОСОБА_10 про те, що в центральну міську дитячу лікарню в березні поступила ОСОБА_3 з приводу загального переохолодження і дитина розповіла їй , що батько її пиячив, виганяв її з дому і вона вночі сильно замерзла. Також письмовими матеріалами справи:

·        актом від 19 березня 2005 року про санітарно- побутові умови помешкання, де проживає малолітня ОСОБА_3, які визнані такими, що не сприяють нормальному розвитку малолітньої дитини;

·        висновками судово-медичної та психолого-психіатричної експертиз .

При призначенні покарання ОСОБА_1, судом було враховано, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп'яніння, характеризується по місцю проживання він негативно, не працює, скоїв умисні злочини, вину визнав частково.

Засудженому ОСОБА_1 судом призначено покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості

скоєних ним злочинів, даних про його особу та обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання. Порушень права на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону , які б були підставою для скасування вироку не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 з зазначених в апеляції підстав, немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 27 березня 2006 року щодо нього - без зміни.