Справа № 22-2316 Головуючий у 1 інстанції Мінаєв І.М.
Категорія 32 Доповідач Санікова О.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г. при секретарі Степаненко В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Слов'янського міськрайонного суду області від 11 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації і за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1і ОСОБА_3 про вселення в квартиру, стягнення частки вартості квартири, стягнення витрат на ремонт квартири, -
встановив:
У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2., посилаючись на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу належить квартираАДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстровані її син ОСОБА_3. і відповідачкаОСОБА_2., яка у січні 2004 року вибула із зазначеної квартири і фактично в ній не проживає. Тому вона вважає, щоОСОБА_2. втратила право користування квартирою. У зв'язку з тим, щоОСОБА_2. зареєстрована у її квартирі, вона вимушена нести додаткові витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг. Просила визнатиОСОБА_2. такою, що втратила право користування квартироюАДРЕСА_1
У червні 2006 рокуОСОБА_2. звернулась з позовом до ОСОБА_1. і ОСОБА_3, посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_3. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1998 року до березня 2004 року. В період перебування у зареєстрованому шлюбі їх матері на спільні кошти купили їм для проживання квартиру АДРЕСА_1, в яку вони з чоловіком вселились, зареєструвалися на зазначеній жилій площі і фактично в ній проживали. Договір купівлі-продажу квартири був оформлений на матір відповідача - ОСОБА_1. На її кошти і кошти її чоловіка вони зробили в квартирі капітальний ремонт. Починаючи з 2003 року у них з чоловіком почалися сварки і вона вимушена була втекти з квартири, а коли повернулась, то її в квартиру не пустили. ОСОБА_3. привів нову дружину, замінив замок на дверях квартири, тому вона з поважних причин не проживає в квартирі. В квартирі знаходиться 'її майно, а саме меблева стінка «Ромео», інше спільне майно, яке було розділено в судовому порядку. Просила вселити її в квартиру.
2
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2., третя особа відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області про визнанняОСОБА_2. такою, що втратила право користування житловим приміщенням і цивільна справа за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_3, ОСОБА_1. про вселення в квартиру об'єднані в одне провадження.
В процесі розгляду справиОСОБА_2. уточнила позовні вимоги і просила вселити її в спірну квартиру, зобов'язати відповідачів передати їй ключі від вхідних дверей і не чинити перешкод у проживанні в цій квартирі, а також стягнути з ОСОБА_1. на її користь 1/2 частину вартості квартири в розмірі 20000 грн. і 1/2 частину вартості ремонту квартири в розмірі 5000 грн. і понесені по справі витрати.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені:ОСОБА_2. вселена в квартируАДРЕСА_1; зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1. протягом п'ятнадцяти днів з дня набарння рішенням суду законні" сили передати ОСОБА_2ключі від вхідних дверей спірної квартири та не чинити ОСОБА_2перешкод у користуванні квартирою; стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1/2 частина вартості ремонтних робіт квартириАДРЕСА_1 в сумі 5021 грн. і Уг частина затрат на придбання квартири АДРЕСА_1в сумі 26100 грн., а також судові витрати і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2007 року ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні позовних вимог і про зняття ОСОБА_2. з реєстраційного обліку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Словянського міськрайонного суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. відмовити, посилаючись на те, що висновки суду про те, щоОСОБА_2. з поважних причин не проживала в квартирі більше шести місяців не підтверджуються обставинами, встановленими в судовому засіданні; висновки суду про те, що договір купівлі-продажу квартири укладений на біржі і нотаріально не посвідчений, тому не є правовстановлюючим документом і не може посвідчувати її право власності на квартиру, є незаконним; судом не правильно застосований п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", оскільки згідно зазначеній нормі інші громадяни, які приймали участь у покупці квартири не на підставі договору про створення сумісної власності, вправі вимагати відшкодування своїх затрат, а не ставити питання про визнання права власності на квартиру, протеОСОБА_2 не доказано, що вона несла затрати на придбання спірної квартири; задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. про стягнення 1/2 частини вартості ремонту квартири, суд не вірно застосував норми матеріального права, оскількиОСОБА_2. не доказала, що вона давала згоду на проведення такого ремонту, крім того, відповідно до цивільного законодавства наймачі, якими були її син іОСОБА_2. зобов'язані відшкодувати їй вартість шкоди, завданої їй як власнику квартири внаслідок пожежі в квартирі в якій вони проживали.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Інші сторони в судове засідання не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що з 20 серпня 1998 року по 13 березня 2004 року ОСОБА_2. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 В період
3
перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме 27 жовтня 1999 року на товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1. - мати відповідача ОСОБА_3 придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, проте даний договір не був зареєстрований у нотаріальній конторі; в КП БТІ квартира зареєстрована 29 жовтня 1999 року. В зазначеній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3. з 22 січня 2002, року і його дружинаОСОБА_2. з 18 березня 2003 року.
З січня 2004 рокуОСОБА_2. у спірній квартирі не проживає, оскільки вимушена була обрати інше місце проживання із-за сварок з чоловіком, який перестав впускати її у квартиру, змінив замок на вхідних дверях, привів в квартиру іншу жінку, тобто зробив неможливим проживання ОСОБА_2. в спірній квартирі. Проте в квартирі залишилось її майно, а саме меблева стінка «Ромео», яка була придбана по кредитному договору від 23 травня 2003 року і сума якого повністю виплачена. Зазначене майно було предметом розгляду Слов'янським міськрайонним судом при вирішенні спору про розподіл майна міжОСОБА_3. іОСОБА_2 При цьому судом не прийнято до уваги, що рішенням суду від 16 жовтня 2006 року визнано належність меблевої стінки ОСОБА_4. -матері ОСОБА_2. і відсутність зазначеної меблі в спірній квартирі, оскільки рішення суду не набрало законної сили, а відсутність довідок Слов'янського MB УМВС та ДП «ЖЕК №4» про відсутність звернень ОСОБА_2. про протиправну поведінку ОСОБА_3. спростована поясненнями свідків.
Судом також встановлено, щоОСОБА_2. була членом сім'ї ОСОБА_1 (дружиною сина). Після пожежі, яка сталася у грудні 2002 року, в квартирі був проведений капітальний ремонт за спільні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Згідно висновку додаткової судово-технічної експертизи від 16 листопада 2006 року вартість проведеного капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 складає 10042 грн.
Відповідно до висновку технічної експертизи від 31 жовтня 2006 року вартість квартири АДРЕСА_1складає 56200 грн. Наявність в квартирі лише однієї житлової кімнати не дозволяє розробити як варіант її розподілу на дві рівні частини в натурі, так і варіант можливого порядку користування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2. такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1і зняття її з реєстрації у зазначеній квартирі і задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. про вселення, суд виходив з того, щоОСОБА_2. не проживає в квартирі з поважних причин, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_3. чинить їй перешкоди.
Проте такі висновки суду не грунтуються на матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3. іОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі з 1998 року. 13 березня 2004 року шлюб між ними був розірваний. В період шлюбу вони проживали і були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності матері відповідача - ОСОБА_1. по договору купівлі-продажу від 27 жовтня 1999 року, укладеному на Слов'янській філії Донецької товарної біржи; зазначена квартира зареєстрована у КП БТІ М. Слов'янська на ім'я ОСОБА_1. Висновки суду першої інстанції про те, що даний дговір не може підтверджувати право власності на квартиру ОСОБА_1. , тому що
4
він нотаріально не завірений як того вимагає ст. 657 ЦК України є безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу квартири був укладений у 1999 році, тобто до введення в дію зазначеної норми Закону і крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність», на яку також посилався суд першої інстанції, однією з підстав виникнення права приватної власності є придбання майна на підставі укладених угод, не заборонених законом. Діючим цивільним законодавством не заборонено придбання квартир у власність на біржі. Таким чином апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1. є власником спірної квартири.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що в зазначеній квартирі ОСОБА_1. не зареєстрована, зареєстрованими в ній значаться її син ОСОБА_3. і його колишня дружинаОСОБА_2. Проте, як роз'яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" №2 від 12 квітня 1985 року (з наступними змінами та доповненнями), наявеість чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування цим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Разом з тим, в п. 10 зазначеної постанови роз'яснено, що наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення).
Відповідно до ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача відносяться жружина наймача, їх діти і батьки. Членом сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне гоподарство.
Виходячи з того, що власник квартири ОСОБА_1. не проживала разом зі своїм сином і його дружиною в спірній квартирі, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 є членом сім'ї ОСОБА_1. є безпідставними.
Судом першої інстанції також встановлено і не оспорюється сторонами, щоОСОБА_2. фактично не проживає в спірній квартирі з січня 2004 року і з цих підстав ОСОБА_1. просить визнати її такою, що втратила право користування квартирою. В свою чергуОСОБА_2. просить вселити її в квартиру, посилаючись на те, що вона не проживає в ній з поважних причин, оскільки із-за сварок з чоловіком вона вимушена була залишити квартиру і проживати в іншому місці, а він чинить їй перешкоди у користуванні квартирою, оскільки замінив замок на вхідних дверях і проживає в квартирі з іншої жінкою. Проте в судовому засіданніОСОБА_2. не надала переконливих доказів цим обставинам. Так, у висновку трасологічної експертизи зазначено, що встановити чи був замінений замок на вхідних дверях неможливо. Із повідомлень Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області та ДП «ЖЕК №4» вбачається, що із заявами з приводу неправомірних дій відносно неїОСОБА_2. не зверталась. Свідок ОСОБА_4. - мати ОСОБА_2. пояснила, що шлюбні відносини між її дочкою іОСОБА_3. фактично були припинені у грудні 2003 року і її дочка зі своїми речами переїхала до неї жити. З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2на праві власності належить 37/75 квартириАДРЕСА_2 на підставі договору міни від 12 листопада 2002 року, а також домоволодінняАДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 6 жовтня 2003 року, що свідчить про забезпеченість ОСОБА_2. житлом.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування цим збитків.
Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 і зняття її з реєстрації в цій
5
квартирі є обгрунтованними і підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2. про вселення в зазначену квартиру задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2. про стягнення з
ОСОБА_1. 1/2 частини вартості спірної квартири і 1/2 частини вартості капітального
ремонту, проведеного в зазначеній квартирі' також не підлягають задоволенню, виходячи
з наступного. , ,
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. про стягнення 1/2 частини вартості квартири і вартості капітального ремонту, суд виходив з того, щоОСОБА_2. приймала участь у придбанні спірної квартири грошовими коштами, тому спірна квартира вважається придбаною подружжям в період шлюбу, а також з того, що на капітальний ремонт квартири вона витрачала свої кошти. При цьому суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9та ОСОБА_10.
Проте і такі висновки суду є помилковими.
Факт належності квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1. встановлений належними доказами і, зокрема договором купівлі-продажу. Посилання ОСОБА_2. на те, що квартира була придбана на ім'я ОСОБА_1. з участю її особистих кошті у спільну власність і тому її доля складає 1/2 частину є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України „Про власність" спільною сумісною власністю є майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї; спільною частковою власністю є майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.ОСОБА_2 не надано доказів придбання квартириАДРЕСА_1 у спосіб, встановлений зазначеною нормою Закону; не надано нею також переконливих доказів придбання спірної квартири за її кошти. Пояснення зазначених свідків не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції на підтвердження доводів ОСОБА_2. про придбання квартири і за її кошти, оскільки про зазначені обставини їм відомо зі слів інших осіб, тому такі докази є неналежними.
Сторонами по справі не заперечується, що у спірній квартирі у 2003 році був зроблений капітальний ремонт. ПротеОСОБА_2. не надала суду переконливих доказів того, що ремонт був капітальним і що вона витрачала свої грошові кошти на здійснення ремонту, розмір яких складає 1/2 частину його вартості. З переліку робіт, зазначених експертом у висновку від 16 листопада 2006 року вбачається, що перелічені види ремонтно-відновлювальних робіт не відносяться до капітального ремонту. СвідокОСОБА_7. у суді першої інстанції пояснила, що вона робила деякі ремонтні роботи у спірній квартирі і за роботу вона отримала від ОСОБА_3та ОСОБА_21000 грн.
Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про стягнення 1/2 частини вартості квартири та 1/2 частини вартості капітального ремонту не знайшли свого підтвердження належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч. 1, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року та додаткове рішення від 17 січня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації задовольнити.
6
Визнати ОСОБА_2такою, що втратила право користування квартироюАДРЕСА_1. Зобов'язати відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_2з реєстрації в квартиріАДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2до ОСОБА_1і ОСОБА_3 про вселення в квартируАДРЕСА_1, стягнення з ОСОБА_11/2 частини вартості квартири АДРЕСА_1в сумі 20000 грн. і 1/2 частини вартості капітального ремонту квартири в сумі 5000 грн. відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.