3-384/2011 р.

П О С Т А Н О В А                              

                                      І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

             14 лютого 2011 року                                                                               м. Лисичанськ

             Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Потоцький В.П., розглянувши адміністративний матеріал, наданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, не працюючого, проживаючого в місті АДРЕСА_1 який на теперішній час знаходиться під вартою за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

  за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП , -

                                                        В С Т А Н О В И В:

             17 січня 2011 року ОСОБА_1, у відношенні якого постановою Алчевського міського суду Луганської області від 10 вересня 2010 року встановлений адміністративний нагляд і обмеження, та який протягом року, а саме –16 грудня 2010 року, піддавався адміністративному стягненню за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП, повторно не з`явився на реєстрацію до каб. № 59 Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області, чим порушив п. «3»встановлених відносно нього обмежень.    

 У судове засідання ОСОБА_1 був доставлений конвойною службою Лисичанського МВ  УМВС України в Луганській області, оскільки на теперішній час знаходиться під вартою за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КУпАП,  визнав та пояснив, що постановою Алчевського міського суду Луганської області від 10 вересня 2010 року відносно нього встановлений адміністративний нагляд і обмеження, з якими він був ознайомлений. Тим не менш, будучи протягом року притягненим до адміністративної відповідальності за порушення встановлених відносно нього обмежень, в порушення п. «3»вищевказаної постанови, 17 січня 2011 року, дійсно, знову не з`явився на реєстрацію до каб. № 59 Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області, оскільки захворів, документи, які б підтверджували  цей факт у нього відсутні.

  З постанови Алчевського міського суду Луганської області від 10 вересня 2010 року вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік та обмеження:

заборонено виходити з будинку з 22:00 години до 06 години наступного дня, крім випадків виходу на роботу;

заборонено залишати межі міста Лисичанська Луганської області у особистих справах без дозволу керівництва Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області;

зобов’язано з`являтися на реєстрацію до Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області два рази на місяць.

Постановою Лисичанського міського суду від 16 грудня 2010 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 51 гривня, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП.

  Суд, заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши інші письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст. 187 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він порушив правила адміністративного нагляду, являючись особою, щодо якої встановлено такий нагляд, та яка протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 187 КУпАП.

              При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, утриманців не має, у поясненнях своєї провини у скоєнні адміністративного правопорушення не спростовував.

               Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

              В якості обставин, що згідно ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

           Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність, повторність вчиненого правопорушення, оскільки дана обставина являється кваліфікуючої ознакою складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП.                  

             На підставі вищевказаного, з урахуванням обставин справи, особи та майнового стану правопорушника, наявності обставин, що обтяжують його відповідальність, та відсутності обставин, які б її пом’якшували, а також те, що на теперішній час правопорушник знаходиться під вартою за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді адміністративного арешту, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

               Підстав призначити правопорушнику будь-яке інше стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст. 187 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

              Керуючись ст.ст. 33, 187 ч. 2, 221, 284, 289, 294  КУпАП ,-

                                                  П О С Т А Н О В И В:

          Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п’ять) діб.

         Строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання.

         Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.      

          Суддя:                                              

2-а-590/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                                        м. Лисичанськ

          Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області ОСОБА_3 про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на незаконність  притягнення його до адміністративної відповідальності постановою відповідача від 20 січня 2011 року за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: невиконання вимог дорожнього знаку 3.1 „рух  заборонено” Правил дорожнього руху на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, посилаючись на те, що відповідач навмисно подав йому жезлом сигналом продовжувати рух на територію поліклініки під дію спірного дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено»Правил дорожнього руху не поширюється.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві. Пропустив десятиденний строк звернення до суду з скаргою, оскільки не знав встановлені законом строки оскарження постанови.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що позивач керуючи автомобілем ВАЗ 20 січня 2011 року порушив вимоги  дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено»на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, тому ним була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122ч.1 КУпАП та накладений штраф у сумі 255грн.

Судом досліджені наступні докази: надані позивачем –копії протоколу та постанови від 20.01.2011 року щодо нього, фотознімки надані відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено що 20 січня 2011 року, на території поліклініки по проспекту Леніна в м. Лисичанську, позивач керуючи автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 „рух заборонено” Правил дорожнього руху (далі Правила) Пояснення позивача в тій частині, що він скоїв рух в зоні дії цього знаку через те, що він підкорився сигналу відповідача продовжувати рух, який жезлом регулював дорожній рух на тій ділянці дороги і має перевагу перед дорожнім знаком, суд до уваги не приймає і розцінює їх як засіб уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються поясненнями відповідача в цій частині та листом начальника управління охорони здоров’я  №3167 від 16.12.2010 року про те, що спеціальні машини лікарні не можуть заїхати на територію поліклініки в м. Лисичанську по пр.. Леніна,56, для виконання свої функціональних обовьязків через те, що водії порушують Правила і просить встановить дорожній знак 3.1. «рух заборонено».

Таким чином, підстав для визнання дії незаконною та скасування постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не вбачає, тому в задоволенні позову позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду без поважних причин.

          Керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163  КАС України, п.8.4., 3,34 Правил дорожнього руху, ст..122ч.1 КУпАП, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора ДАІ УМВС в м. Лисичанську Луганської області ОСОБА_3 про визнання дії незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за необґрунтованістю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: