Справа № 22а-415/07 Головуючий
у першій інстанції: Рябуха В.Ф.
Категорія: 21 Доповідач: Медведєв A.M.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року Судова колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Медведєва A.M.
суддів - Фарятьєва С.О.., Борисова Є.А.
при секретарі - Харитоновы О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду у м. Луганську справу по апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 18 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій незаконними та покладення обов'язку здійснити перерахунок призначеної пенсії, -
встановила:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ЧАЕС) 1 категорії, інвалідом II групи від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та одержує пенсію.
У серпні 2006 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, оскільки вважає, що відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), його основна пенсія не може бути менша за 8 мінімальних розмірів пенсії за віком, а саме - 3000 грн., тому просив суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області неправомірними, зобов'язати їх здійснити перерахунок призначеної йому основної пенсії, встановивши ЇЇ з урахуванням 8 мінімальних розмірів пенсії за віком.
Оскаржуваною постановою Марківського районного суду Луганської області від 18 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені: суд визнав дії Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області неправомірними, зобов'язав УПФУ зробити перерахунок пенсії позивачу з дня звернення до УПФУ, як інваліду II групи у розмірі 8
2
мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого Законом України мінімального розміру пенсій за віком, діючий на день звернення до УПФУ та зі змінами до Державного бюджету України на протязі поточного року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області з постановою суду не згодне, просить її скасувати і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова була ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права (висновок суду суперечить положенням статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) від 28.02.1991 року (з подальшими змінами і доповненнями), пенсії особам, що відносяться до першої категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ЧАЕС) 1 категорії, є інвалідом II групи від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і йому було призначено пенсію відповідно до ст.54 зазначеного Закону (а.с.4-7).
4.4 ст.54 Закону дійсно передбачено, що розмір пенсії для інвалідів II групи не повинен бути нижчим за 8 мінімальних пенсій за віком, а ст.50 цього ж Закону передбачено, що цим особам призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вказаними нормами Закону встановлено, що розмір пенсій по інвалідності та додаткових пенсій обчислюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Але ч.5 ст. 54, цього ж Закону, передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до ст.62 Закону, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,
3
рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 831 від 26.07.1996г. був визначений мінімальний розмір пенсії за віком 1662 тис. крб. (16 грн. 62 коп.), який застосовується для нарахування додаткових пенсій, визначених статтею 50 вищезазначеного Закону, при призначенні пенсій згідно із ч.1 ст. 54 цього ж Закону.
На виконання вимог статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) прийняв Постанову № 1 від 03.01.2002 року.
Згідно із цією постановою, розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст:54 Закону, провадиться з розміру 19 грн. 91 коп., і вони постановою КМУ № 894 від 13.07.2004 року з 01 вересня 2004 року були збільшені на 12 %.
Також, відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, з розміру 19 грн. 91 коп. проводиться розрахунок додаткових пенсій передбачених Законом:
Законом України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07.1999 року був встановлений мінімальний розмір пенсії за віком у 24 грн. 90 коп., який розповсюджувався тільки на трудові пенсії, призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Впродовж ряду років, відповідно до постанов КМУ «Про підвищення розмірів пенсій», призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», збільшувався мінімальний розмір тільки трудової пенсії.
Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» затверджений не мінімальний розмір пенсії, а прожитковий мінімум для різних категорій населення, зокрема, для непрацездатних осіб з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн., який встановлюється щорічно.
Виходячи з цього, були внесені зміни до. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні» від 09.07.2003 p., зокрема в статтю 28, якою встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Але дія цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, що закріплено п. З ст. 28 цього Закону.
Крім того, постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 р. встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути нижчим для інваліда II групи за 500 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції при обчисленні розміру призначених позивачу пенсій фактично виходив з розміру прожиткового мінімуму, що суперечить наведеним вище нормам, які є чинними і не визнані в установленому законом порядку неконституційними.
Таким чином, вимоги позивача про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст.54 Закону та додаткової пенсії повинна фактично визначатися згідно із Законами України „Про прожитковий
4
мінімум" та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечать законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При таких обставинах Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровську Луганської області діяло відповідно до діючого законодавства, а тому підстав для визнання їх дій неправомірними судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи і ухвалення незаконного рішення.
З зазначених підстав постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 195,198,202,205,207 КАС України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області задовольнити.
Постанову Марківського районного суду Луганської області від 18 вересня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій УПФУ про відмову у перерахунку пенсії неправомірними і про зобов'язання УПФУ провести перерахунок пенсії відмовити за безпідставністю.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку з дня її проголошення протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.