Справа № 22-436\07 Головуючий в 1 -й інст.- Кушнір Н.В.
Доповідач - Ковалевич СП.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого- судді Собіни І.М.
суддів Ковалевича СП., Оніпко О.В.
при секретарі Сньків Т.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 25 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського районного суду від 25 жовтня 2006р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1., стягнуто на її користь 45,89 грн. матеріальної та 200 грн. моральної шкоди у зв»язку з її побиттям.
В апеляційній скарзі на вказане рішення ОСОБА_1. посилається на його незаконність через порушення судом норм матеріального права та через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Стверджує, що він тілесних ушкоджень позивачці не завдавав, що підтверджено в судовому засіданні свідками по справі - ОСОБА_4. та ОСОБА_3. Проте судом вказані свідчення безпідставно до уваги не прийняті, а прийняті свідчення неповнолітніх дітей.
Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2. відмовити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановлюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з доведеності факту побиття позивачки відповідачем по справі -ОСОБА_1
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому постановлене рішення , відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення.
ОСОБА_2., як на підставу своїх вимог посилається на те, що 04 березня 2006р., у вечірній час в будинку № АДРЕСА_1, де вона проживає разом зі своїм свекором- відповідачем по справі ОСОБА_1., під час побутової сварки, останній наніс їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. Проте достатніх та переконливих доказів нанесення їй відповідачем тілесних ушкоджень позивачка суду не надала.
Навпаки, свідки по справі ОСОБА_5., чоловік позивачки ОСОБА_3. в судовому засіданні показали, що були присутніми під час сварки позивачки з відповідачем, проте стверджують, що останній їй тілесних ушкоджень не завдавав, в інакшому разі вони б цього не дозволили. Таких свідчень суд першої інстанції безпідставно до уваги не прийняв, а прийняв до уваги лише свідчення неповнолітніх дітей позивачки.
Крім того інші свідки по справі показали, що особисто не бачили, чи завдавав відповідач позивачці тілесні ушкодження. Про це їм відомо тільки з її слів.
2
До судмедекспертизи із заявою про зняття побоїв позивачка звернулася тільки через два дні і до суду із скаргою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності в порядку приватного обвинувачення не зверталася.
Оцінюючи вказані обставини по справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка не надала достатніх та переконливих доказів про завдання їй тілесних ушкоджень при викладених обставинах відповідачам по справі, а тому в задоволенні її позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1166,1167 ЦК України, ст. ст. 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Рівненського районного суду від 25 жовтня 2006р. скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_1за недоведеністю вимог.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.