Справа №11-48/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Демченко

Категорія -  Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (усього), з них Доповідач - Борсай

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Сахнюка  В. Г.,  Забари  І. К.,

з участю прокурора -   Мусіяки В.В.

засудженого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,     

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Доля речових доказів вирішена на підставі ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

17 лютого 2008 року біля 11 години 15 хвилин засуджений ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем ГАЗ-53А, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в районі 32 кілометру по автодорозі: місто Путивль Сумської області – село Мутин Кролевецького району Сумської області, в напрямку села Суворове Путивльського району. Автомобільна дорога дозволяла транспортним засобам рухатися в обох напрямках, в місці руху автомобіля засудженого була горизонтально пряма, оброблена протиожеледними засобами. В порушення вимог п.п. 2.3 ?б?, 11.3 Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 відволікся від стежіння за дорожньою обстановкою та керування транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху та рухався по ній, внаслідок чого своєчасно не відрагував на рух по цій смузі транспортних засобів та не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ-21104, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався назустріч, в результаті чого допустив зіткнення автомобілів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-21104 ОСОБА_2 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли на місці пригоди, а ОСОБА_4 помер того ж дня у Путивльській ЦРЛ.

У апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначив, що його вини у дорожньо-транспортній пригоді немає, правил дорожнього руху він не порушував, заміри на місці пригоди були проведені невірно, призначене йому покарання є надто суворим.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та доводи апеляції, засудженого на підтримку поданої апеляції, прокурора, який просить залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху грунтується на всебічно досліджених і належно оцінених у судовому засіданні доказах, якими підтверджено, що водій автомобіля ОСОБА_1 в порушення правил дорожнього руху відволікся від керування, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, що призвело до загибелі людей.

Зокрема, при прийнятті рішення судом було враховано, що згідно з даними протоколу огляду місця події, акта обстеження місця,  де сталася пригода, автодорога має рівне чорнощебеневе асфальтне покриття, не вражена ямковістю, оброблена протиожеледними засобами.

Свідок ОСОБА_5 пояснив у судовому засіданні, що рухаючись на своєму автомобілі, спостерігав зіткнення автомобілів під керуванням засудженого та ОСОБА_2, які рухалися у зустрічних напрямках та не надали переваги у русі один одному. У спілкуванні на місці пригоди з водієм ОСОБА_1, останній на його запитання про те, що сталося, відповів, що ?прогавив?.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні дали аналогічні показання та пояснили, що 17 лютого 2008 року приймали участь у первинном у огляді місця пригоди в якості слідчого, працівника ДАІ та понятих, при цьому був присутній засуджений ОСОБА_1, у якого щодо неправильності проведення замірів елементів дороги та розташування на ній автомобілів зауважень не було.

Згідно висновків судово-медичних експертиз від 18 березня 2008 року, смерть ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 настала від тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи від 18 березня 2008 року, водій автомобіля ГАЗ-53А допустив порушення вимог п.п. 1.2, 2.3 ?б?, 11.3 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля ВАЗ-21104 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 2.3 ?б?, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, при цьому водії обох автомобілів мали технічну можливість упередити зіткнення керованих ними транспортних засобів.

За висновком комплексної судової фототехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 22 січня 2010 року, місце зіткнення автомобілів ГАЗ-53А та ВАЗ-21104 відбулося на смузі руху автомобіля ВАЗ-21104, на момент зіткнення автомобілі ГАЗ-53А та ВАЗ-21104 рухалися.

За цих обставин слід визнати, що дії ОСОБА_1 судом першої інстанції правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України.

Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, не встановлено.

Міру покарання суд обрав з дотриманням чинного законодавства з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є тяжким, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку судом обрано саме таке покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів. Доводи апеляції засудженого в тій частині, що судом не враховано його похилий вік, матеріалам справи не відповідають.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_1 обвинувальний вирок є законним і обгрунтованим, а тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.     

СУДДІ:

Борсай В. М.        Сахнюк В. Г.         Забара І. К.