Справа №22-515                                        Головуючий у 1 інст.Музичук Н.Ю.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                                                                                             м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Собіни І.М.

Суддів Оніпко О.В., Ковалевича С.П.

При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.

З участю сторін та представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3. на рішення Рівненського міського суду від 2 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про оспорювання батьківства,

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 2 березня 2007 року * ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача посилається на неповне з'ясування судом обставин, викладених в клопотанні від 1 березня 2007 року про призначення повторної експертизи.

Суд не викликав експерта для роз'яснення незрозумілих йому викладених в клопотанні обставин, що викликають сумнів в правильності висновку.

Призначаючи своєю ухвалою від 15 червня 2006 року судово-медичну експертизу в м. Києві, суд не розглянув поданого ними клопотання про проведення такої експертизи в м. Одесі.

Покликаючись на сумніви в результатах проведеної в м. Києві експертизи та у зв'язку з цим - права позивача на повторну експертизу просила скасувати ухвалу суду від 2 березня 2007 року

2

про відмову у задоволенні клопотання її довірителя від 1 березня 2007 року і постановити нову ухвалу про призначення повторної експертизи в Одеському обласному бюро судово-медичних експертиз. Скасувати рішення суду від 2 березня 2007 року і передати справу на новий розгляд.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали і дали пояснення в межах її доводів.

Відповідачка просила рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Колегія суддів заслухавши доводи та заперечення сторін та представників, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 293 ЦГЖ України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У поданій апеляційній скарзі на рішення Рівненського міського суду, представник позивача заперечував проти ухвали суду від 2 березня 2007 року якою йому та його довірителю відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи крові з використанням ДНК-аналізу на предмет кровного споріднення позивача ОСОБА_1. і дитини -ОСОБА_4, з проведенням експертизи Одеським обласним бюро СМЕ, посилаючись на те, що висновок експертизи Головного бюро СМЕ МОЗ України, що є у справі викликає сумніви в його правильності.

Обгрунтованих доказів, які б спростовували висновок експерта № 122/06-і, позивач та його представник суду не надали.

Частиною 6 статті 147 ЦПК встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами статті 212 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 212 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив у їх сукупності всі надані  сторонами докази та висновок  експертизи,  дав їм

3

правильну юридичну оцінку і постановив обгрунтоване та законне рішення.

Вже у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просив суд призначити судово-медичну експертизу проведення якої просив доручити Одеському обласному бюро СМЕ до зони діяльності якої Рівненська область не відноситься.

Проведення експертизи експертом Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України в м. Києві ніяким чином не вплинуло на правильність висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не містить доводів щодо його незаконності та необґрунтованості, а тому підстав для його скасування не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_3. відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 2 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.