Справа №22-ц-476/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда

Категорія - 55 Суддя-доповідач - Кононенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко О. Ю.,

суддів -  Криворотенка  В. І.,  Семеній  Л. І.,

при секретарі -   Федини Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, про визнання недійсними договорів та зобов’язання вчинити дії,-     

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невірну оцінку доказів, порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

При цьому, зазначає, що судом не враховано, що використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності індивідуальної ліцензії НБУ, якої сторони кредитного договору не мали.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір про надання кредитної лінії на суму 62 000 доларів США на строк до 04.04.2011 року. Усі платежі для повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених кредитним договором. У забезпечення виконання позивачем вказаного кредитного договору між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 04 квітня 2008 року було укладено договір поруки та іпотечний договір.

Також встановлено, що ПАТ «ОТП Банк» отримав банківську ліцензію НОМЕР_1 від 08 листопада 2006 року на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та письмовий Дозвіл № 191-1 від 08 листопада 2006 року на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що банк мав право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі надати кредит у іноземній валюті на підставі отриманої від Нацбанку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а збільшення курсу долара США відносно гривні не може бути підставою для визнання договорів недійсними.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цього висновку повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин і застосувавши відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог належних та допустимих доказів для визнання кредитного договору недійсним не надав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «ОТП Банк» має необхідну ліцензію та дозвіл на здійснення валютних операцій відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

Тобто, належним виконанням з боку позивача є повернення кредиту в строки, у розмірі та в валюті, визначеній кредитним договором.

Виходячи з наведеного, як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Тому, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -       

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.    

Головуючий -

Судді -