Справа №22ас/1984                                              Головуючий у суді 1 інст.Страховий О.В.

Категорія 26                                                        Доповідач у суді II івст.:Товянська О.В

УХВАЛА Іменем   України

29 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі :

головуючого :  судді Франовської К.С.    -суддів : Широкової Л.В. Товянської О.В. при секретарі : Чичирко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адмі­ністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управ­ління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління праці та соціа­льного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Житомир­ської обласної державної адміністрації, треті особи - Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління дер­жавного казначейства України в Житомирській області про стягнення коштів» передбачених Законом України « Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Олевського районного суду від 25 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Просив стягнути на його користь з відповідачів заборгованість за остання три роки по ви­платах, передбачених ст.ст. 37,39,51 Закону України « Про статус і соціаль­ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст­рофи» в загальній сумі 10864,72 грн.

Зазначав, що за згаданим Законом має право на одержання щомі­сячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування - 30% від мінімальної зарплати. Крім того, відповідно до ст.39 Закону має право на доплату у розмірі двох мінімальних зарплат і на дода­ткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної зарплати (ст.51 Закону), які не виплачувались у встановленому Законом розмірі, внаслідок чого просив стягнути 10864,72 грн.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2006 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставні­стю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасу­вати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Він повинен був отримувати виплати, у розмірах передбачених Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виключно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на дер­жавні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціа­льного захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас­трофи, здійснюються в порядку в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи», позивач за останні три роки отримував виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захис­ту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами держав­ної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 67 Закону України «Про статус та соціальний захист гро­мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановле­но, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної зарплати.

У Постанові Верховної Ради України від 20 лютого 1996 року № 49/96-ВР зазначено, що до внесення відповідних змін у чинне законодав­ство виплати, крім пенсій, тарифних ставок і окладів, які розраховані на підставі мінімальної зарплати, застосовуються в розмірах, встановлених на 1 лютого 1996 року.

Крім того, згідно ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної зарплати на 2000 рік та ст.2 Закону України «Про встановлен­ня розміру мінімальної зарплати на 2002 рік» до прийняття Верховною Ра­дою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімально зарплата, Кабінету Міністрів України здійснювати перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей податкової частини Державного бюджету України на ці роки.

За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у позові.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2006 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адмініст­ративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.

Головуючий : Судді: