Справа №22ас/2036 Категорія 26

Головуючий у суді 1 інст.:Діброва О.В. Доповідач у суді 11 інст.:Товянська О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем   України

29 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі : головуючого :  судді Фравовської К.С. суддів : Широкової Л.В. Товянської О.В. при секретарі: Чичирко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціально­го захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Овруцького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Овруцького РВ УМВС України в Житомир­ській області) про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 27 кві­тня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Просив стягнути на його ко­ристь з відповідачів заборгованість за остання три роки по виплатах, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи» .

Зазначав, що за згаданим Законом йому такі виплати проводились у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що суперечить в частині розміру цих виплат вимогам Закону «Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 27 кві­тня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з Овруцького РВ УМВС України в Житомир­ській області на користь ОСОБА_1 кошти, передбачені ст.ст.37,39 Закону в загальній сумі 16567,80грн. Зобов'язано Овруцький РВ УМВС України в Житомирській області про­вести донарахування належних до виплати позивачу вказаних виплат в загальній сумі 2352,8грн. Зобов'язано Управляння праці та соціального захисту населення Овруцької ра­йонної державної адміністрації Житомирської області прийняти від Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області платіжні документи на виплату позивачу 18920,40грн.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту насе­лення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення су­дом норм матеріального права. Всі виплати, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні випла­чуватись у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 ли­пня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також; вказує на відсутність коштів для виплат у розмірах, понад встановлені названою постано­вою.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виклю­чно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обся­гів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компен­сації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоровлю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Суд встановив, що позивач постійно проживає на радіоактивно забрудненій те­риторії і має право виплати, передбачені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компен­саційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач­ка за останні три роки отримувала виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про на­явність заборгованості держави перед позивачем по виплаті допомоги та доплати у вказа­них у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний за­кон, який підлягав застосуванню,  постанова підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Суд встановив, що позивач одержував виплати у розмірах, встановлених поста­новою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд частково скасовує постанову суду першої інста­нції і постановляє про відмову у позові.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління прані та соціального захисту населення Овру­цької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 27 квітня 2006 року скасувати і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної держав­ної адміністрації Житомирської області та Овруцького районного відділу Управ­ління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнен­ня невиплачених коштів за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарже­на у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України про­тягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.

Головуючий :    Судді: