Справа № 22/1280   Головуючий у суді 1-ї інстанції Зав'язуй С.М. Категорія 16       Доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів: Жизневської А.В., Малахової Н.М.

при секретарі Кульчицькій І.В.

за участі сторін розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Житомирі апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  на  рішення Коростишівського районного суду від 11 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив   :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено їй у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення 1000 доларів США за договором позики. Апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом дана невірна оцінка представленим доказам та неправильно застосовано матеріальний закон, зокрема ст. 216 ч. 1 ЦК України 1963 року та ст. 1051 чинного ЦК України. За таких обставин, на думку апелянта, справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_2 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 4 вересня 2003 року між відповідачкою та ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_1, було укладено договір позики, предметом якого були 1000 доларів США.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав правильну оцінку представленим сторонами доказам та дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1. Доводи апелянта про те, що судом дана невірна оцінка показам свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не враховано, що боргова розписка не повернута позичальнику є необґрунтованими, оскільки покази вказаних свідків не викликають сумніву у суду, а неможливість повернення розписки підтверджується поясненнями як відповідачки, так і позивачки про те, що боргова розписка знаходилася вдома у позикодавця, а померла ОСОБА_3 у лікарні.

Згідно ст. 376 ЦК України 1963 року та ст. 1051 чинного ЦК України не допускається шляхом свідоцьких показань лише заперечення безгрошевості договору позики, а не його виконання. А тому, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права щодо прийняття в якості доказів виконання ОСОБА_2  договору позики свідоцьких показань є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність судового рішення не впливають.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду від 11 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді