Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року справа №2а-5465/10/1214 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чебанова О.О.
суддів
Малашкевича С.А., Юрченко В.П.,розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-5465/10/1214 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29.04.2010 року по день розгляду справи, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-5465/10/1214 позовна заява задоволена, визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни» за період з 29 квітня 2010 року по 15 листопада 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 квітня 2010 року по 15 листопада 2010 року включно в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій управління просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
В апеляційній скарзі вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Відповідно до частини 8 статті 1832, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги позивача.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом, посвідченням.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р. в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону №3551, а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону №3551.
Таким чином, стаття 6 Закону №3551 з 1 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.
Оскільки на час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про використання цього поняття тільки для призначення пенсій в межах зазначеного закону та неможливості використання вказаного розміру у розрахунку підвищення до пенсій особам з статусом дитини війни.
Таким чином, колегія суддів, виходячи з викладеного, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку щодо зобов’язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачу, встановленої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати за період з 29 квітня 2010 року по 15 листопада 2010 року.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення без змін постанови суду першої інстанції згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 167, 1832, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-5465/10/1214 - залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-5465/10/1214 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Чебанов
Судді С.А. Малашкевич
В.П. Юрченко